Дозвіл на будівництво «адмінбудівлі» поблизу Полтавського краєзнавчого музею, ймовірно, виданий під тиском Уряду

За словами Андрія Баранова, прес-конференція мала на меті закликати громадськість Полтави до активного і відкритого обговорення проблеми, адже інших засобів впливу на ситуацію він на сьогодні не бачить.

Андрій Баранов

Будівлю для засідань земства звів у Полтаві у 1908 році архітектор Василь Кричевський. Під музеєм на глибині 7-8 метрів — підземні ходи XVII сторіччя. Увесь квартал навколо нього має подібні пустоти, а сам ґрунт насичений руйнівними техногенними водами. Не зважаючи на це, будівля пережила не тільки негативні природні фактори, але й людські — громадянську війну та Велику Вітчизняну. «Зморшки» ж часу успішно ліквідовувалися за допомогою капітальних ремонтів та оновлення комунікацій.

Підземні ходи в районі краєзнавчого музею (завантажити)

Але навесні 2008 року в охоронній зоні музею розпочалося будівництво «адміністративної споруди Полтавського міськвиконкому». Замовником робіт виступило міське управління капітального будівництва. Під час риття котловану був вскритий підземний хід, через який до ґрунтів, на якому стоїть будівля музею, почала поступати вода. Окрім підмивання, на розвиток негативних процесів вплинуло забивання в котлован під майбутню споруду призматичних залізобетонних паль. Ці фактори, на думку фахівців із Полтави та Запоріжжя, і стали причиною руйнації культурної споруди. З травня 2008 року старі тріщини почали розкриватися і з’являтися нові. Найбільші із них — шириною 8 сантиметрів. 

Проект розміщення адмінстративної будівлі біля краєзнавчого музею (завантажити)

Котлован біля Полтавського краєзнавчого музею

Тріщини на будівлі Полтавського краєзнавчого музею

Однак до руйнування будівлі призвели й інші фактори, неприродного походження, бо підземні ходи самі по собі не вскриваються, а ґрунтові води без впливу зовнішніх факторів не змінюють свій рух та глибину протікання. Дозволимо розкрити ці фактори у хронологічному варіанті.

2007 рік

1. 3 квітня Полтавська міська рада прийняла рішення «Про погодження розташування готельного комплексу та дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул. Конституції, 4».

2. Російська компанія «Шервуд і Ко» (автор «Злата міста», «Каштанової алеї» та інш.), яка отримала дозвіл на будівництво готелю, провела геологічні розвідувальні роботи у районі майбутніх робіт. Виявилося, що на глибині кількох метрів є пустоти, дна яких не досягли бури. Компанія від будівництва відмовилася, його проведення було передано іншому приватному інвестору.

3. 11 вересня Полтавська міськрада прийняла рішення «Про погодження розташування адміністративного будинку та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул. Конституції, 4». Замовником робіт, як говорилося вище, виступило міське управління капітального будівництва під керівництвом Володимира Годні.

4. Громадські слухання щодо зведення новобудови будь-якого призначення в охоронній зоні краєзнавчого музею не проводилися. А сама громадська колегія при міськвиконкомі під керівництвом Олександра Келима з цього приводу більшістю голосів висловилася проти.

5. 31 липня, о пів другої ночі, кафе «Коровай», яке раніше стояло на вул. Конституції, 4, згоріло. Пожежники склали акт (сторінка 1, сторінка 2), де було зазначено, що причина пожежі — «занесення джерела запалювання ззовні». Після цього міська влада розірвала з господарями кафе договір оренди (сторінка 1, сторінка 2, сторінка 3). А згодом на світ з’явився новий акт про те, що пожежа виникла у результаті електрозамикання ігрового автомату.

2008 рік

1. У квітні Державна служба з питань національної культурної спадщини спочатку відмовила у будівництві. Але згодом направила до міськвиконкому листа, що «не заперечує щодо відведення земельної ділянки по вул. Конституції, 4 в м. Полтава для розміщення адміністративного будинку», але при умові, що «будівництво адміністративного будинку здійснювати за проектно-кошторисною документацією, розробленою на підставі історико-містобудівного обґрунтування з урахуванням відповідних заходів по збереженню оточуючого історичного середовища та погодженою у порядку, визначеному законодавством та державними нормами, в тому числі з Державною службою з питань національної культурної спадщини». Ще однією умовою служби було влаштування протифільтраційної завіси — вертикальної «стіни у ґрунті» між новобудовою та 100-річною спорудою. Автори проекту — кваліфіковані фахівці Полтавського техуніверситету. Всю документацію щодо цього ОДА передала міському УКБ, погодивши проект з усіма відповідними інстанціями.

2. На Трійцю без урахування цих умов розпочалося риття котловану. Під час робіт, всупереч законодавству, археологічні дослідження верхнього шару ґрунту проведені не були. Замість щіточки та пензлика — робочих інструментів археологогів — ґрунт зняли ковшем екскаватора і вивезли на смітник.

3. Протифільтраційна завіса влаштована не була. Дізнавшись про це, Державна служба з питань національної і культурної спадщини надіслала до Полтавського міськвиконкому припис, де вимагала «Негайно припинити проведення будь-яких будівельних земляних робіт на земельній ділянці по вул. Конституції, 4 в м. Полтава до погодження відповідної проектної документації у встановленому порядку».

4. 20 червня міський голова Андрій Матковський надіслав листа міністру з питань культури та туризму Василю Вовкуну з проханням скасувати припис Державної служби з питань національної і культурної спадщини та надати дозвіл на будівництво. Мовляв, припис голови Держкультурспадщини Якова Діхтяра необґрунтований, а будинок по вул. Конституції, 4 потрібен Полтаві для прийому гостей, що приїдуть на відзначення 300-річчя Полтавської битви.

5. 25 червня Державна служба з питань національної і культурної спадщини видає другий припис, але роботи тривають.

6. Начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Г. Г. Зірка надсилає припис про призупинення робіт: «призупинити до отримання погодження Державної служби з питань національної культурної спадщини». Але Полтавський міськвиконком проігнорував усі пропозиції, рекомендації, проекти та перевірки: не зупинив риття котловану, а згодом і зведення новобудови та облаштування прилеглої території з парканом навколо неї.

2009 рік

1. Не дивлячись на заборони державних органів, споруда невідомого призначення була зведена (хоча в експлуатацію будівля ще не прийнята).

2. У грудні проведена перша нарада щодо жахливого стану краєзнавчого музею.

2010 рік

21 січня — чергова нарада з урятування краєзнавчого музею. І знову жодних компромісів досягнуто не було...

Тепер можна підбити деякі підсумки.

Сьогодні краєзнавчий музей у жахливому стані, через кілька місяців його навіть можуть закрити для відвідувачів. Фахівці ж прекрасно знають: тріщини розходяться повільно, але будівля, пройшовши точку неповернення, завалюється раптово...

Заступник голови Полтавської ОДА Андрій Баранов, вчені Полтави і Запоріжжя одностайно наполягають на терміновому зведенні протифільтраційної завіси. Вартість без проектно-кошторисної документації — мільйон двісті тисяч гривень (ПКД вже виконано).

Але науковці Харкова, які погоджували проект адмінбудівлі, разом із міським УКБ переконані, що завіса не потрібна. Натомість вони пропонують гідрогеологічні дослідження всього кварталу та горизонтальну дренажну систему навколо музею. Однак реалізація цього проекту вимагає часу, якого у сторічної будівлі вже не має.

Наразі облдержадміністрація готує матеріали для обговорення спірних питань щодо врятування музею на науково-технічній раді Мінрегіонбуду, а також звернення до Уряду та Генпрокуратури щодо неправомірних дій міської влади.

Так (можливо) виглядатиме новий адміністративний будинок біля краєзнавчого музею

Андрій Баранов також констатував, що обласна влада, на жаль, вичерпала всі можливі засоби, щоб хоч якось вплинути на дії чи бездіяльність міської влади.

— Є три речі, які б могли зупинити це будівництво, — сказав він. — Це відповідні повноваження обласної влади, яких вона не має. По-друге, своєчасні і кваліфіковані дії обласної прокуратури та обласного УМВС. Їх не було. І, нарешті, ми повинні були б мати законослухняного виконавця. Він також був відсутній. В суд ми подати не можемо, бо інтереси держави у судах представляє прокуратура.

Відповідаючи на запитання «Полтавщини» «Хто міг вчинити тиск на голову Держкультурспадщини Якова Діхтяра, який після першої відмови все-таки надав дозвіл на будівництво?» Андрій Баранов відповів, що тиск, можливо, був з боку Уряду, адже інших зацікавлених сторін в цій ситуації він не бачить.

Незабаром обласна влада планує скликати у Полтаві громадський круглий стіл, на якому б у прямому ефірі обласного телебачення кожен патріот свого міста міг би відкрито висловитись і донести свою позицію до всієї територіальної громади.

— Міська влада проявляє надзвичайну незалежність. Я вбачаю тільки єдиний вихід із цієї ситуації — якщо цю владу обирали полтавці, то тільки вони зможуть безпосередньо вплинути на міських високопосадовців. Інших варіантів я просто не бачу, — у підсумку сказав Андрій Баранов.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»