Тим, хто живе на найдовшій і найдавнішій вулиці в Полтаві

Михайло Фрунзе

Михайло Васильович Фрунзе народився у м. Пішпек (тепер м. Бішкек, Киргизстан) в сім’ї військового фельдшера. Учасник Жовтневого повстання 1917 р. в Москві. У 1918–1920 рр. — командуючий 4-ю армією Східного фронту, Південною групою Східного фронту, Туркестанським і Південним фронтами. З грудня 1920 р. — уповноважений Реввійськради на Україні, командуючий збройними силами України і Криму. Водночас із лютого 1922 р. — заступник Голови Раднаркому УРСР, заступник голови Української Економічної Ради. У 1924–1925 рр. — заступник голови і голова Реввійськради СРСР, заступник наркома і нарком у військових і морських справах СРСР, одночасно начальник штабу РСЧА. Безпосередньо керував боєм проти махновців під с. Демидівкою Решетилівського району. Бував на Полтавщині, зокрема, в 1921 р. виступав у Полтаві на мітингу в Жовтневому парку, в 1922 р. взяв участь у випуску курсантів Полтавської піхотної школи. У 1925 році цей радянський партійний, державний і військовий діяч загадково помирає на операційному столі.

Щодо вулиці Фрунзе, то це колишня Кобеляцька, з 1923 р. — Троцького. Проходить вона від вул. Монастирської до виходу на трасу Полтава — Кременчук. Названа в 1925 р. на честь Михайла Фрунзе 

«Всіхсвятська церква. Поч. ХХ ст.». Малюнок В. Бабенка. 2004 р.

Вулиця Фрунзе — одна з найдовших (близько 7 кілометрів) і найдавніших у місті. По ній проходив шлях на Кобеляки, звідки первісна назва. У 19 — на початку 20 ст. на вулиці Фрунзе були розташовані: Всіхсвятська церква, Товариство взаємного кредиту, «Гранд отель», Петропавлівська кірха, губернська тюрма та ін. Вулиця реконструйована у 80-х рр. 20 ст. До неї прилягає Полтавський парк ім. І. П. Котляревського, на території якого знаходяться могила І.П. Котляревського та меморіальний комплекс Солдатської Слави.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»