18.01.2011 | 10:22

Кременчуцький онкодиспансер: закрити не можна залишити

Приміщення військового госпіталю, на основі якого хотіли зробити медичне містечко з онкодиспансером Приміщення військового госпіталю, на основі якого хотіли зробити медичне містечко з онкодиспансером | Фото: Людмила Дніпровська

Керівництво області і міська влада Кременчука стверджують, що роботі онкодиспансера ніщо не загрожує. Проте упродовж кількох тижнів у місті не вщухали чутки про закриття.

Резонанс був настільки потужним, що Кременчуцький заклад для онкохворих навіть став героєм сюжетів національного телебачення. При цьому міські та обласні чиновники не розуміють, чому виник ажіотаж. Мовляв, усе це вигадки політичних конкурентів та недоброзичливців. А що ж насправді?

1. Онкохворих лікують в аварійному приміщенні.

Одноповерхова споруда Кременчуцького онкологічного диспансеру — свідок історії кременчуцької медицини. Будівлі понад 100 років, вона розташована на території 1-ї лікарні, із якої, власне, і починався розвиток медичної галузі Кременчука. З часом виростали нові корпуси, а старі будівлі зносили, проте онкодиспансер, як на біду, був більш міцним і тримався. Принаймні, зовні. Усередині стан палат жахливий, операційна теж катастрофічно далека від сучасних стандартів. МіськСЕС неодноразово заявляла, що в таких умовах не можна лікувати.

Одноповерхова споруда Кременчуцького онкологічного диспансеруОдноповерхова споруда Кременчуцького онкологічного диспансеру

Тож коли подібні заяви повторювалися, громадськість почала нервувати, мовляв, це спеціально продуманий план: спочатку онкодиспансер офіційно оголосять аварійним, аби був привід його закрити. До мерії надійшов лист від імені пацієнтів онкодиспансеру з проханням не закривати заклад

2. Онкодиспансер справді хотіли закрити.

Про це неодноразово стверджувало попереднє обласне керівництво. У 2007 році заступник голови облради Надія М’якушко заявила, що медицина області буде реформована — малі лікарні закриють, аби зекономити кошти на утримання і модернізацію потужних великих медзакладів. У Кременчуці під загрозою закриття опинилося пологове відділення та онкодиспансер. Перший заклад відстояли вагітні. А народний депутат Олег Бабаєв (нинішній мер) вчасно прийшов на допомогу і виділив кошти на ремонт. Саме ця акція і стала згодом його козирем у виборчій боротьбі за крісло мера. Зрозуміло, що під час мерства Олега Бабаєва пологовому відділенню не загрожує закриття, а от щодо онкодиспансеру кременчужани засумнівалися. І скільки не переконувала міська влада, що заклад не закриють, а лише переведуть в інше приміщення — все одно новій владі мало вірили.

Палата онкодиспансеруПалата онкодиспансеру

3. Чиновник і ліжка

Заступник мера Віктор Калашник пояснив журналістам, що онкодиспансер хочуть просто переселити — у великий корпус 1-ї лікарні. За словами чиновника, там якраз є вільні ліжка.

— Лікарню будували за типовим проектом. На кожному поверсі — по 2 операційні та відділення на 70 ліжок. Наразі в офтальмологічному відділені 30 ліжок, а в ЛОР-відділенні і взагалі 20. Для онкодиспансеру потрібно 40 ліжок. Таким чином, перевести стаціонарне відділення онкодиспансеру в багатоповерховий корпус лікарні — це оптимальний варіант, — зазначив Віктор Калашник.

Після таких заяв почали панікувати не пацієнти, а співробітники онкодиспансеру та офтальмологічного відділення. Люди боялися скорочень, особливо персонал онкологічної поліклініки, яку начебто хотіли закрити, а питання онкологічної диспансеризації передати звичайним поліклінікам у мікрорайонах.

— Поліклініка залишиться, не зміниться і статус онкодиспансеру, він і надалі буде обласним та фінансуватиметься з обласного бюджету, — запевнив голова управління охорони здоров’я Полтавської ОДА Юрій Курилко.

Приміщення військового госпіталюПриміщення військового госпіталю

4. Замість хепі-енду

Начебто, все завершилося добре: онкодиспансер отримає відремонтоване приміщення та дві операційні. За словами Юрія Курилка, Полтава та Кременчук разом подбають про ремонт. Керівником закладу залишиться авторитетний у місті лікар — Володимир Севідов, який нещодавно хотів звільнитися за власним бажанням. Але тепер виникає інше питання: а як же перспектива створення медичного містечка на березі Дніпра? Минулого року колишня влада Кременчука отримала в комунальну власність приміщення військового шпиталю. Будівля стара, але добротна, ще й розміщена на набережній, в парковій зоні. Попередня влада заявляла, що на ремонт потрібно 5 мільйонів гривень. Нинішні керівники говорять, що реконструкція потягне 20-30 мільйонів гривень і на швидкий результат сподіватися не варто. Справа в тому, що Міністерство оборони, якому належав шпиталь, передало лише саму будівлю, а земля під нею залишається у відомстві Міноборони. За таких обставин реконструкцію не скоро розпочнуть, тривають паперові формальності.

Та й взагалі, чи вірить тепер хоч хтось, що на місці колишнього військового шпиталю колись буде медичне містечко? Що онкологічні хворі милуватимуться краєвидами Дніпра та гулятимуть алеями парку? Чесно кажучи, надто привабливе місце і дуже гарна та добротна будівля, можна сказати архітектурна перлина старовини. Невже ніхто із бізнес-спритників не накине оком?

Людмила ДНІПРОВСЬКА, для «Полтавщини»

Суспільство