24.12.2010 | 18:42

Податковий кодекс: застосування РРО

Продовжуємо публікувати відповіді податків на запитання полтавців під час гарячої телефонної лінії

— Чи зберігається звільнення від РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для приватних підприємців — фізичних осіб на спрощеній системі оподаткування?

— Відповідно до п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок (п.6 ст.9 в редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010р. № 2756-VI яка набирає чинність з дня набрання чинності Податковим кодексом України).

— Чи залишилась норма про застосування прибуткових касових ордерів без РРО за надані послуги?

— Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

— Роз’ясніть будь ласка, хто визначає вартість ліцензії на алкоголь та тютюн (роздрібна торгівля) і як ця вартість залежить від кількості населення чи від статусу населеного пункту (вартість ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в м. Гребінці та м. Києві повинна бути однаковою?)

— Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-BP щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книга обліку розрахункових операцій), що знаходиться в місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі — 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожний, окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книга обліку розрахункових операцій), що знаходиться в місці торгівлі, і 250 гривень — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Тобто, відповідно до діючої редакції ст. 15 вищезазначеного Закону щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами не залежить від кількості населення чи від статусу населеного пункту.

— Які санкції застосовуються за порушення порядку отримання та використання торгового патенту?

— Відповідно до статті 125 ПКУ суб’єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги:

  • за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1 — 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг — у розмірі збору на один квартал);
  • за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 — 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць;
  • за здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 — 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у п’ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п’ятикратного його розміру за рік;
  • за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 — 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності;
  • за здійснення діяльності у сфері розваг, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 і 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал.

Несплата (неперерахування) суб’єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 цього Кодексу в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, — тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 цього Кодексу.

Відповідала Лариса БОНДАР, начальник відділу контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі Державної податкової адміністрації у Полтавській області

Економіка і бізнес