22.12.2010 | 9:59

Солістці з мультфільму «Жив був пес» — 80 років

Софія Ягодка Софія Ягодка | Фото: Олександр Міщенко

Днями відсвяткували ювілей засновниці ансамблю, який серед інших озвучував радянський мультфільм «Жив був пес»

Слава про знатну ланкову із Засуля Лубенського району, Героя Соціалістичної праці Ніну Павлівну Мороз (на жаль, уже покійну) свого часу гриміла на всю Україну. Дзвеніла на всю Україну і пісня хор-ланки Ніни Мороз, згодом народного самодіяльного фольклорного ансамблю. Одним із його засновників була Софія Ягодка, яка нині продовжує пісенну славу ланки. Днями Софія Йосипівна відзначила своє 80-річчя.

Життєвий шлях Софії Йосипівни — це не тільки праця на колгоспних полях та фермах, а ще й випечені нею на капустяному листі в печі старої батьківської хати паляниці та короваї, також народна пісня, з якою не розлучається, відколи себе пам’ятає. А пам’ять зберегла нехитрі дівчачі забави, нестатки і жахи війни. Софії було вже 13, коли фашисти відступали перед ударами Радянської Армії. Німецький літак, посланий розбомбити залізничний міст через Сулу, збили дівчата-зенітниці. І все це — на очах багатьох засульчан, в тім числі Софії.

Привітання від влади

А що чекало зовсім юну дівчину після війни? Таких, як вона, хлопців та дівчат посилали на боротьбу з довгоносиком. Вони посипали дустом шкідників у вузеньких рівчаках, проритих навколо бурякових плантацій. Чи хто думав тоді, наскільки це шкідливо? Їли якусь баланду, бо в 1946-му через посуху нічого не вродило. Та поступово колгосп ставав на ноги. Краще почали жити й селяни. Вийшла заміж за парубка, з яким не зазнала щастя. Тільки прізвище гарне подарував — «Ягодка».

Весела, дотепна, Софія Йосипівна не любила самотності. Весь час у гурті, серед людей. Відколи пішла в ланку Героя Соціалістичної Праці Ніни Мороз, часто були в полі дотемна. А восени іноді до пізньої ночі навантажували цукрові буряки на машину.

— Прийде, бувало, перший секретар міськкому партії і просить: «Дівчата, попрацюйте, бо треба швидше вивезти буряки...», і ми залишаємося. — пригадує жінка. — Щоправда, й турбувалися про нас — вечерю вивозили. Прийду додому десь о першій ночі, втомлена, а чоловік двері закриє і не впускає. «Де була, туди і йди», — каже. Переночую у сусідів, а наступного дня ще й стусанів надає...

Зараз про все пережите Софія Йосипівна згадує з посмішкою. А тоді було не до сміху. На щирість, відвертість Софії Ягодки односельці відповідали любов’ю й повагою. Вона була ж ще й доброю господинею. На обжинки та інші сільські свята, на весілля, для механізаторів і жниварів пекла хліб та короваї.

— По дев’ять хлібин входило в піч та виростали такі високі, що руками не обхопиш, — говорить Софія Йосипівна.

— Привезу механізаторам, а кухарки: «Не випікайте такого доброго хліба, бо суп та борщ ще на столі, а хліба вже немає...».

А особливо розквітала душа жінки, коли в складі хору-ланки виходила на сцену. Пісень переспівала за життя, — не перелічити. Вона, пісня, невідступно йшла разом з Софією Ягодкою життям, як найбільша відрада. А ще — дотепні жарти, які, може, не вкладаються в літературну мову, зате розвеселяють усіх, хто їх чує.

Ансамбль
Кадр з мультфільму «Жив був пес»Кадр з мультфільму «Жив був пес»

Кадрами з усім відомого мультфільму «Вовк і пес» у Засульському будинку культури розпочався захід із вшанування Ягодки. Народну пісню, що звучить з екрану, підхоплюють учасниці народного колективу. Ансамбль озвучив цей мультфільм, виступав на сценах Москви, Національного Сорочинського ярмарку, Палацу «Україна», музею під відкритим небом у с. Пирогове.

З вітальними словами до Софії Ягодки звернулися голова РДА Віктор Алєксєєнко, голова районної ради Олексій Дядечко. Звучали гарні слова від начальника відділу культури і туризму РДА, депутата районної ради Людмили Пазенко. Першовідкривач таланту, завідуючий Солоницького клубу Іван Кіріченко повідомив, що в області випущено диск «Обереги Полтавщини». На ньому записано по три пісні шести фольклорних колективів області, в тім числі — хору-ланки Солоницького клубу. Сільський голова Сергій Бондаренко:

— Такі люди, як вона, — наша гордість. Ми повинні до землі вклонитися їм за все, що вони зробили.

У концертній програмі взяли участь духовий оркестр Солоницького клубу, подружжя Діжевських, Васильченків, Марія Селюк, Петро Бондаренко, чоловічий ансамбль РБК, а також танцювальна пара Гліб Орисенко та Вероніка Кумонок.

Лідія БАРАБАШ, газета «Лубенщина», для «Полтавщини»

Культура і освіта