29.11.2010 | 14:58

Депутати свою землю без суду не віддадуть

Територія приватної забудови 57-го мікрорайону Територія приватної забудови 57-го мікрорайону

38 судових позовів у найближчому майбутньому до Полтавської міської ради — ось наслідок позачергової третьої сесії депутатів VI скликання

Колишні і нинішні депутати та їхні родичі, які отримали земельні ділянки від попередньої влади, так просто місту їх не віддадуть.

Під час останньої сесії міськради лише двоє депутатів голосували проти скасування скандального рішення «Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок на вулиці Журавлиній обслуговуючому кооперативу «Юрівка». Це представниця ВО «Батьківщина» Любов Шайдур та регіонал Михайло Косіченко.

Любов Шайдур вважає, що матеріальний стан депутатів буває різний, земельні ділянки отримали ті з них, хто справді їх потребує. Приміром, у неї четверо онуків, власне, заради котрих жінка і взяла ці десять соток. Але турбує її не тільки цей момент:

— Коли депутати на чолі з Андрієм Матковським прийшли до влади, ми також махали шашками, відміняли рішення попередньої влади і таке інше. Але треба визнати, це було неконструктивно. Так само і зараз скасування рішення депутатів минулої каденції — це популізм. Це бумеранг, який вдарить по тим, хто його випустив, — вважає Любов Михайлівна.

Регіонал Михайло Косіченко, попри ідеологічні розбіжності, із своєю колегою по сесійній залі багато у чому згодний. Так само, як і вона, буде вирішувати питання власності на землю через суд. Він впевнений: усі документи в нормі, його ділянці не загрожує вилучення. Так само, як й іншим. Адже з юридичної точки зору все оформлено бездоганно.

«Полтавщина» також поспілкувалася із ще одним власником земельної ділянки кооперативу «Юрівка». Чоловік сьогодні не при владі. Він зазначив, що весь земельний скандал спеціально був роздмуханий депутатом від «Совісті України» Ігорем Лебедиком задля політичних бонусів. Нагадаємо, останній стверджував, що йому пропонували купити ділянку всього лише за 5-10 тисяч гривень, тоді як її реальна ринкова вартість — 20 тисяч доларів. Ці 5-10 тисяч насправді — платежі за оформлення документів та підведення комунікацій — стверджує наш співрозмовник, який просив не називати його ім’я.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Політика і влада