17.09.2010 | 16:55

Крим проти Росії — страждає Полтавщина

Полтавська битва. Хто знає, чи була б вона, якби Мазепа підтримав повстанців у 1695 році Полтавська битва. Хто знає, чи була б вона, якби Мазепа підтримав повстанців у 1695 році

Маловідомим історичним фактом є повстання одного з козацьких ватажків, придушене руками самого Мазепи та росіян

Світ ще не знав, що сам Мазепа повторить шлях відчайдуха менш ніж через 17 років.

Компанієць Компанієць

Як відомо, гетьман Іван Мазепа, незважаючи на багатоповерхове нашарування міфів, далеко не був улюбленцем ні козацької старшини, ні козацьких низів — голоти. Стара опозиція, що тяжіла до незалежності України, теж Мазепу не підтримувала, бо вбачала в ньому опору царизму.

Кинути виклик російському пануванню на Україні (а отже й гетьманові Мазепі) наважився гетьманський канцелярист Петро Іваненко. Уродженець Полтавщини (вірогідно Нових Санжар), Іваненко був направлений на Запоріжжя, де отримав підтримку козацтва та почав агітувати виступити проти Росії. Зібравши гурт однодумців, Петро Іваненко рушив до Криму, надіючись отримати допомогу хана. Варто відзначити ілюзорність поглядів Іваненка, що сподівався за допомогою Кримського Ханства створити незалежне державне утворення. Договір 1692 року, що був підписаний з Кримом, укладався вже від «Удільного Князівства Київського, Чернігівського й всього Війська Запорізького, Городового й Народу Українського» (тобто Іваненко лише підтвердив свої плани створити незалежну державу) і носив характер військового союзу проти Росії та Польщі.

Влітку того ж року Петрик (так прозвали Петра Іваненка) направився з Криму до гетьманських земель разом із ординцями. На Кам’яному Затоні Іваненко був обраний гетьманом і тепер претендував на Мазепинську владу. Із самопроголошеним гетьманом було не більше 1000 козаків, які цілком залежали від військової допомоги татар.

Татари були єдиним союзником Петрика. Проте чи найнадійнішим?Татари були єдиним союзником Петрика. Проте чи найнадійнішим?

У 1692 році головного бою між повстанцями і Мазепою так і не відбулось. Петрик обрав партизанську тактику, а Мазепа закріпився у містах (Гадяч, Полтава), куди повсталі так і не дійшли. У 1693 році похід на Полтавщину 30 000 ординців та Петрика знову провалився. Татари, єдиний союзник і дієва військова сила, просто тікали, забираючи населення українських містечок як невільників. Відзначимо, що попри відсутність серйозних боїв, Полтавщина все ж страждала від лихоліть партизанської війни та каральних акцій Мазепи. Саме у нашій місцевості були головні опорні пункти Мазепи та розквартировувалися козацькі і російські полки.

Козацька кіннотаКозацька кіннота

Під час каральної акції Мазепи у Криму (1695 рік), Петрик зробив останню спробу вдертися на Полтавщину, проте під Кишенькою попав у засідку і був вбитий. За голову опального гетьмана Мазепа назначив винагороду у 1000 карбованців, проте вбивця Петрика сам загинув у бою з татарами

Сучасні історики (особливо представники еміграції) відзначають, що гибель Петрика є не зовсім доведеним фактом, адже деякі відомості про нього можна помітити навіть у діяльності мазепинської еміграції.

Щонайменше незрозумілою до сьогодні лишається позиція Івана Мазепи, який придушив антиросійське повстання Петрика і менш ніж через двадцять років повстав сам проти тих, кого захищав у 1695 році.

Олександр ЗГУРСЬКИЙ, «Полтавщина»

Суспільство