За чорні думки — не мед, а жало
Українські пасічники 19 серпня відзначають своє професійне свято. У жодній іншій країні не існує Дня бджоляра
Саме в святкову пору бджолярі мають чи не найбільше роботи. Для мешканця села Лютенька Гадяцького району Полтавської області Анатолія Іванова заняття пасікою розпочалося 15 років тому, коли він, так би мовити, вирішив розширити біологічне різноманіття на власному подвір’ї.
— Хотів зайнятися пасікою, а займався тоді розведенням свиноматок, — згадує Анатолій Іванов. — А тоді узяв, та й виміняв на порося три бджолиних родини і з тих пір почав займатися.
Відтоді він узявся за бджолярство серйозно. Нині має більш ніж півсотні вуликів. Щороку з кожної бджолиної родини пан Анатолій відкачує до сімдесяти кілограмів меду, а ще відбирає до десяти кілограмів квіткового пилку. Останній є добрим лікарським засобом. До Анатолія Іванова за пилком приїздять аж з Ромен. Займатися пасікою вигідно, переконаний бджоляр, якщо маєш в хазяйстві кількадесят сімей. З іншого боку, видобуток меду нині ускладнений тим, що аграрії висівають чимало гібридів, які здатні до самозапилення. А отже праця бджіл там не потрібна, та й медоносами такі рослини не назвеш.
Анатолій Іванов — прихильник української системи вуликів, розповіла голова обласної Спілки пасічників Наталія Сенчук. І в цьому є свої переваги.
Анатолій Іванов показує своїх бджіл
— Ця система вуликів цікава тим, що пасічники отримують більше меду, також краще в ньому зимують бджоли, легше складати гнізда на зиму, і тут достатньо буде меду для повноцінної зимівлі бджолиної сімї, — розповідає Наталія Сенчук. — Також краще зберігається тепло, мікроклімат у вулику.
Попри те, що заняття пасікою — справа богоугодна і навіть церква благословляє цей труд, вирішувати проблеми бджолярі мусять самотужки. Не так давно для них скасували щорічну дотацію на бджолині сім’ї. Нехай вона і сягала лише кількох гривень, тоді як в Америці і Канаді держава доплачує понад 100 доларів на один вулик. Однак морально пасічники відчули себе покинутими. Та не втрачають надії на краще і почуття гумору: кажуть, навіть на пасіку з чорними думками з’являтися не слід, бджола все відчуває. І замість меду може дати жала.
для «Полтавщини»