Хто насправді підіграє регіоналам Карлівки
Карлівська районна партійна організація ВО «Свободи» відповіла на закиди представника «Батьківщини»
Перебіг 17 сесії Карлівської міської ради сьомого скликання та обрання нового секретаря міськради викликали чимало дискусій як серед місцевого політикуму, так і карлівчан. Проте райорганізація ВО «Свобода» обурена тим, що в авторському матеріалі, розміщеному в інтернет-виданні «Полтавщина», депутат районої ради, представник місцевого партійного осередку ВО «Батьківщина» Володимир Омельченко не просто висловив власні думки стосовно того, що відбувалося на двох засіданнях сесії міськради 21-22 березня, а й спробував свої домисли представити, як факти.
Перш за все, можна спростувати фразу пана Володимира про те, що справа зовсім не в особистостях. Людмилі Мильковій було винесено дві догани. 15 депутатів проголосували за дострокове припинення її повноважень як секретаря міськради. Тож досить дивно, що «батьківщинівці», які так прагнули зберегти при владі перевагу демократичних сил, не підтримали кандидатуру свободівця Валерія Намолова (його за своєю квотою запропонував міський голова Олександр Наконечний). Та до того ж, розуміючи, що в іншому випадку найбільше шансів здобути підтримку депутатського корпусу було саме у представника від «Рідного міста» Олега Стовбуна, вони демонстративно покинули засідання сесії, навіть не запропонувавши жодної кандидатури від своєї політсили. Невже ніхто, окрім пані Милькової, не зміг би здобути прихильність більшості, щоб не допустити реваншу прорегіональських політсил?
Щодо голосування за секретаря наступного дня, оскільки 21 березня ні В. Намолов, ні О. Стовбун так і не змогли набрати необхідної для обрання кількості голосів, то в ньому взяли участь уже аж троє бютівців. Міський голова втретє за своєю квотою вніс кандидатуру Валерія Намолова, який цього разу, до речі, набрав понад половину необхідних голосів. За квотою депутатів учетверте було запропоновано кандидатуру Олега Стовбуна. Цього разу за нього проголосувало 14 депутатів, тобто мінімальну, необхідну для обрання, кількість голосів було набрано. До речі, голосування було таємним і проводилося у закритій кабінці, тож незрозуміло, звідки автор статті взяв дані про те, як саме проголосували представники певних партій у міськраді?
А розміщення в інтернет-виданні статті з такою «промовистою» назвою за підписом пана Омельченка, в якій він уже не гребує згадати навіть лідера ВО «Свобода», свідчить про те, що батьківщинівці вирішили діяти за принципом «чим гірше, тим краще». Побачивши, що мер-свободівець є принциповою людиною, яка діє в інтересах громади, а не певної частини місцевої еліти, вони вирішили скористатися ситуацією. Обрання секретарем О. Стовбуна чомусь стало можливим саме тоді, коли «принципові» бютівці взяли участь у голосуванні і знайшовся один голос, що допоміг йому стати секретарем...
За наявною інформацією, 21 березня, дізнавшись, що О. Стовбун не набирає потрібної кількості голосів, один із депутатів Полтавської обласної ради від ВО «Батьківщина» запропонував голоси батьківщинівців на підтримку О. Стовбуна та на противагу меру. Чи не тому депутати міськради-батьківщинівці, які 21 березня демонстративно переривали бюлетені перед кабінкою, наступного дня заходили до кабінки та голосували? То хто ж насправді і проти кого об’єднався у Карлівці? Очевидно, що лише з допомогою депутатів-батьківщинівців представник «Рідного міста» став секретарем ради. Старі, перевірені рецепти бютівців...