День державної служби: свято зі сльозами на очах

У День державної служби ми публікуємо інтерв’ю із начальником Управління державної служби Головного управління державної служби України в Полтавській області Олександром Черчатим. Останній фрагмент нашого діалогу — в цьому матеріалі.

— 16 червня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект пенсійної реформи. Там, зокрема, йдеться про поступове збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років. Також «постраждали» чоловіки-держслужбовці, яким передбачається підвищити пенсійний вік до 62 років, починаючи з 2013 року. Прокоментуйте, будь-ласка.

— Я зараз буду говорити свою власну точку зору. Я не в захопленні від цього. В суспільстві, на жаль, існує викривлене уявлення про роботу держслужбовців. Як правило, політики напередодні тих чи інших виборів вигукують лозунги на зразок «Геть чиновників!», «Геть дармоїдів із баснословними зарплатами і пільгами!». При цьому вони забувають, що котлети від мух потрібно відділяти.

Олександр Черчатий

Не всі пересічні громадяни знають, що держслужбовці діляться на певні категорії. Так от, є колосальна різниця між держслужбовцями 1-2-ої категорій і 3-7-ої. Майже 75% всіх державних службовців — ще якраз люди 5, 6, 7 категорій, зарплати яких не є конкурентоспроможними на ринку праці. При цьому вони мають колосальне навантаження і відповідальність, а їхні пільги, які задекларовані, практично відсутні. Так, роками не вирішуються житлова проблема та інші моменти. А тут ще й піднімають пенсійний вік. І важко щось сказати на користь цьому.

Хоча, звичайно, населення це сприймає «на ура», тому що владу та її представників ніхто ніколи не любить.

— Плинність кадрів серед держслужбовців, знаю, значна.

— Так. Щорічно приблизно 40 тисяч осіб в Україні звільняється з державної служби. По області плинність кадрів складає 12-14% на рік. Останнім часом показник трохи менший, але це не можна пояснити підвищенням привабливості державної служби — дається взнаки економічна криза, людям просто нікуди подітися. Звільняються, як правильно, молоді люди із досвідом роботи, із хорошою освітою, із напрацьованими зв’язками. Часто вони ще й закінчили Академію державного управління при Президенті України. Без перспективи кар’єрного зростання, низькою зарплатою вони й ідуть із державної служби. Їх охоче беруть комерційні структури.

— Олександре Івановичу, давайте поговоримо про адмінреформу, яка розпочалася скороченням держслужбовців на всіх рівнях і має завершитися перетворенням адміністрацій у виконкоми при радах. Прокоментуйте її хід.

— Ми дуже багато говоримо про необхідність таких змін. Про прийняття нового закону «Про державну службу» Головдержслужба говорить від початку свого заснування. Більше того, у нас є напрацювання, є готові рецепти і навіть проекти указів Президента і постанов Кабміну з цього приводу. Ці плоди використовуються.

— Повільніше, ніж ви б хотіли?

— Мабуть, це той самий випадок, коли треба поспішати повільно, щоб із водою не виплеснути дитину. Ви знаєте, перший етап адміністративної реформи розпочався 9 грудня 2010 року за ініціативи Президента України Віктора Януковича. Уже скорочено кількість міністерств, персонал секретаріату Кабміну, адміністрації Президента і так далі. Другий етап стосується місцевого рівня. І наприкінці травня було засідання робочої групи з проведення адмінреформи. До серпня ми виробляємо єдиний підхід, щоб восени відновити її проведення в регіонах. Що стосується третього етапу — перетворення адміністрацій у виконкоми при радах — про це ще зарано говорити.

— Другий етап — це чергове скорочення персоналу?

— Мова не йде лише про скорочення, хоча у наших громадян саме ця інформація на поверхні. Воно торкнеться не всіх структур. Мова взагалі про такий напрямок, як посилення ролі місцевих державних адміністрацій. Частково свої повноваження їм передадуть територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Взагалі це тема окремої розмови.

Користуючись нагодою, я вітаю державних службовців із професійним святом. Хочеться, щоб наша робота по достоїнству була оцінена суспільством і країною — це у першу чергу. Ми відстоюємо інтереси держави і надаємо послуги населенню — а це почесна праця, якою варто пишатися. Бажаю впевненості у завтрашньому дні, який обов’язково принесе позитивні зміни.

За даними Головного управління статистики, на 1 січня 2011 року в Полтавській області мали статус державного службовця 12,9 тис. осіб, що становить 3,5% загальної облікової кількості штатних працівників, зайнятих в області (з них жінок 9,9 тис. осіб, або 76,8%), у тому числі в органах місцевого самоврядування — 4,0 тис. осіб. У загальній кількості працюючих в органах державної служби питома вага молоді (працівників у віці до 34 років) становить 44,4%, а в органах місцевого самоврядування — 23,3%. Кожний другий керівник та кожний третій спеціаліст працює на державній службі понад 10 років.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»