Розмір тексту

Міліція просить допомогти у пошуках зниклого Кості Магденка

Костя Магденко Костя Магденко | Фото: mia-pl.gov.ua

Пошуки зниклого у Криму Кості Магденко з Полтави не припиняються й досі

Як відомо, 30 березня у Криму в районі Ангарського перевалу, під час проведення міжнародного чемпіонату із спортивного орієнтування, зник 15-річний юнак. Й досі проводяться оперативно-пошукові заходи, до яких приєднались усі небайдужі.

Костянтин Магденко з Полтави того дня вийшов на дистанцію, але так і не фінішував під час проходження останнього з етапів змагань. Тому вже о 22 годині до місця пригоди була відправлена група гірських рятувальників. А наступного дня розпочались крупномасштабні пошуки, до яких долучилися працівники МНС і МВС України, спеціалісти-кінологи, представники рятувальних служб, лісники, волонтери, учасники змагань, та місцеві жителі. Пошуки не припинені й до сьогодні.

Складність пошукових заходів полягає не лише в регіоні пошуку, а ще й в тому, що юнак мав вади слуху і, як зазначає мати, Людмила Магденко, це обумовлює певні незручностями у його розшуку:

— Ви розумієте, що проблеми зі слухом, завжди відіграють негативну роль в подібних випадках. Наприклад, він не зможе почути, що його хтось гукає чи вийти з лісу орієнтуючись на гул траси. Зазвичай, ми навіть не помічаємо подібні моменти, для нас вони як даність, але він не має змоги почути цих звуків. Він такий від народження і вже зміг до цього звикнути. Костя, завжди перебуває у більш зібраному стані ніж звичайні люди і це для нього нормально. 

Останні півтора місяця Людмила Володимирівна, провела в Криму у пошуках свого сина. Мати опитала велику кількість місцевих жителів, пастухів, продавців магазинів, гідів, лісничих та таксистів. Залишила незліченну кількість орієнтировок. І вже в найближчий четвер планує знову повертатися до Криму, щоб на цей раз розширити коло пошуків і охопити більше населених пунктів. Жінка дуже вдячна, що до пошуків долучилась велика кількість небайдужих людей і кожен вносить свій вклад у повернення Кості додому. Так, волонтерами була створена група в соціальній мережі (vk.com/club37475353), яка налічує вже близько півтори тисячі осіб. У ній люди обмінюються інформацією, яка є на даний момент, висувають гіпотези, з приводу того, що могло статися з юнаком, можливі маршрути його пересування. Небайдужі люди по всьому Кримському півострову, допомагають у вільний від роботи час: друкують орієнтування, опитують місцевих мешканців, розклеюють листівки, прочісують місцевість. Велику допомогу надали декілька компаній, що розміщують інформацію про зниклого хлопця на банерах. Добровольців багато, допомагають і туристи, і екскурсоводи, допомагають хто чим може. Водії й таксисти передають інформацію і записи з відео-регістраторів та усіляко сприяють пошукам.

Мати характеризує Костю як спокійного і розсудливого хлопця й у жодному разі не як легковажну дитину.

Вона, як людина котра свого часу теж захоплювалася спортивним орієнтуванням, зазначає, що Костя був достатньо сильний і витривалий спортсмен й займався орієнтуванням вже тривалий термін, близько 4-х років. За цей період досяг досить добрих результатів — виборював на змаганнях перші місця і другі, і треті, вдома зберігається багато медалей та грамот, котрі свідчать про успіхи, яких він досяг у даній дисципліні. Юнак чудово розумів, що таке спорт, що лише наполеглива праця зможе дати результат. Але при цьому Костя ніколи не ставив перед собою завдання досягти мети будь-якою ціною. До своїх перемог він йшов планомірно тренуючись, націлившись на результат.

Все ж таки, міжнародний чемпіонат для юнака був змаганням досить високого рівня і тому у нього виникало велике бажання потрапити туди і спробувати свої сили на кримській місцевості.

На подібному рельєфі він вже виступав декілька разів, зокрема, в Артеку в 2010 року, де виборов І місце, а також брав участь у аналогічних змаганнях у Євпаторії. Неодноразово був учасником Полтавських обласних і міських змагань. Перед поїздкою до Алушти він останній раз брав участь у змаганнях 8 березня у Полтаві, де прийшов третім.

Розшукуючи свого сина на протязі півтора місяця, Людмила Володимирівна спростувала, декілька версій, котрі могли бути пов’язані із втечею або з тим, що хлопець міг просто заблукати.

Загалом, перше припущення, що хлопець міг банально втекти, мати відкидає повністю, адже, з її слів, у сім’ї панувала злагода і взаєморозуміння, та й взагалі подібна поведінка суперечить поглядам та принципам юнака.

Як каже мати, кримський ліс на початку весни був майже прозорий, не було листя, густої трави, він проглядався на 80 метрів. Варіант, що юнак міг заблукати, Людмилою Володимирівною, як матір’ю і людиною, котра займалася цим видом спорту, був відкинутий:

— Костя знав, що траса буде не з легких і що погодні умови не сприяють тому, щоб показати перший результат чи виграти у більш іменитих суперників. Він хотів показати результат, перш за все, для себе. Перевірити, чи зможе він пройти цю дистанцію. На трасу завжди виходив зібраний. Син досить непоганий спортсмен, і його тренер потурбувався про те, що б дитина була підготовлення до будь-якої ситуації і не впала в паніку в разі чого. На екстрений випадок усім учасникам були видані аварійні азимути і проведена роз’яснювальна робота, як зорієнтуватися і куди необхідно в разі чого йти.

Сім’я не виключає можливість нещасного випадку. Костя міг впасти, вдаритися, але через півтора місяця і цей варіант для рідних виглядає доволі туманним, так як була перевірена велика частина лісу як гірськими рятувальниками, так і волонтерами, й ані тіла, ні живої дитини вони не знайшли. Тому, для матері найбільш вірогідним є варіант, що Костя все ж таки живий і що він зміг вийти до дороги, де його могли підібрати якість люди. І якщо сталося саме так, то невідомо, у якій частині Криму їй варто нині його шукати.

Костя МагденкоКостя Магденко

У те що, хлопець міг самостійно «голосувати» на дорозі, пані Людмила не вірить. Адже хлопець вихований так, що він не сяде у машину до незнайомої людини, знаючи, що не зможе з нею розрахуватися.

Людмила Володимирівна пригадує, що навіть у Полтаві, коли у нього не було грошей щоб доїхати до школи, він ішов пішки, ніколи не просився у кондуктора проїхати безкоштовно одну-дві зупинки.

На цей момент найбільш вірогідна для матері версія — дорожньо-транспортна пригода за участю хлопця, що наразі юнак травмований і доставлений водієм у невідомому напрямку. Не виключають цієї версії і працівники міліції.

Пошуки тривають, версії відпрацьовуються. Міліція опитує водіїв, чиї номери були зафіксовані на постах ДАІ, волонтери розпитують місцевих жителів. Багато роботи було вже проведено, але ще більше чекає по переду.

Ми просимо всіх небайдужих людей, котрі володіють будь-якою інформацією про місце знаходження юнака, або бачили схожого юнака, звертатися за телефонами 102, або передавати інформацію за номерами вказаними на орієнтуваннях (+38 091 973-06-04 — група пошуку, +380 (6560) 2-66-64 — чергова частина, +380 50 653-52-41 — начальник кримінальної міліції у справах дітей), або безпосередньо матері на номер +38 050 40 40 884 (Магденко Людмила Володимирівна)

Прес-служба Полтавської обласної міліції

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему