Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.
Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них і споруда на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Цей імперський маркер російські ідеологи гучно назвали «пам’ятник на місці відпочинку Петра». Мовляв, тут після Полтавської битви відпочивав лютий ворог Гетьманщини, московський цар Пьотр I. Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» Полтавська міська рада до кінця року має ухвалити рішення про демонтаж цієї та інших споруд звеличення перемоги московитів у Полтавській битві. Розповім про позицію громадськості Полтави, Мінкульту та УІНП. А ще обмірковую про те, який саме новий УКРАЇНСЬКИЙ пам’ятник варто спорудити на місці демонтованого РОСІЙСЬКОГО.
Ініціативу проявили активісти проекту Містохаб, які хочуть демонтувати пам’ятник
Історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» замовив облікову документацію для своїх пам’яток. Документи виготовить Український державний інститут культурної спадщини. Облікова документація має бути готова до 15 листопада. Вартість робіт — 475 тис. грн. Про це відомо з електронної системи публічних закупівель Prozorro.
Знахідки розташовувались на місці сучасному мікрорайону Лазурний. Це кулі, ґудзики, фрагмент казана, цвяхи, підкови та музичний інструмент дримба
З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення №74 «Про перейменування культурної спадщини». Ним переозначено історико-туристичний об’єкт, а також гідрологічну пам’ятку природи «Криниця Петра I». Відтепер гідронім має назву «Мавчина криниця». Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв’язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували кривавого ката Гетьманщини, московського царя Пєтра I.
З нагоди відзначення Міжнародного дня музеїв 5 міських закладів прийматимуть усіх відвідувачів безкоштовно
Нові екскурсії запропонували музеї Поле Полтавської битви та Панаса Мирного
З фасаду готелю «Палаццо» у Полтаві прибрали імперського «орла» і цифру «1709», тобто дату Полтавської битви як історичної події, яка започаткувала створення Російської імперії. Так адміністрація готелю відгукнулася на звернення громадськості, зокрема ГО «Світанок», яка заснувала громадську ініціативу «Деколонізація. Україна» Будівлю очищено від російської символіки зусиллями співробітників готелю. У Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) назвали усунення російської символіки гарним прикладом долучення соціально відповідального бізнесу до державної політики деколонізації.
Автор петиції вважає, що демонтаж пам’яток національного значення — це категоричне ставлення до минулого