«Persona grata»: Сергій Пустовіт

flash=100%,72px]http://static.video.yandex.ru/lite-audio/poltava-pl-ua/egp40kr713.7313/[/flash]

ВЕД.: Субота, ранок. Я, ведуча Інна Якобенко, вітаю усіх, хто разом із нами — радіостанцією «Ваша хвиля» в проекті «Персона грата». Проекті, в який ми запрошуємо людей відомих в регіоні, медійних, або ж тих, які нас чимось зацікавили. Власне, сьогодні поряд зі мною саме такий гість — директор навчально-наукового інституту інформаційних та інноваційних освітніх технологій Полтавської державної аграрної академії Сергій Віталійович Пустовіт. Доброго ранку вам!

ПУСТОВІТ: Доброго ранку, слухачі!

ВЕД.: Сергію, мене, як журналіста, ви зацікавили, насамперед, різноплановістю ваших життєвих інтересів. І саме про це ми впродовж найближчих 30 хвилин поговоримо.

ПУСТОВІТ: Я згоден.

ВЕД.: Ваші професійні інтереси лежать у сфері технологій. Що очолювана вами структура може запропонувати сучасному студенту?

ПУСТОВІТ: Спочатку хотілося б сказати нашим слухачам, що наш навчальний заклад, Полтавська державна аграрна академія, зараз надзвичайно велику увагу приділяє саме інноваційним та інформаційним технологіям. Все поступово змінюється, трошки застарілі технології, вони втрачають свою актуальність. І тому ми шукаємо нові способи краще навчити наших студентів. І тому впроваджується зараз і дистанційне навчання, і робота із сільськими радами. Зараз наш інститут сприяє створенню сайтів сільських рад Полтавщини, є вже певні пілотні проекти для того, щоб у людей був доступ до інформації. Коли людина володіє інформацією, вона більш адаптована до сучасного світу. І тому і студенти стаціонару наші навчаються за допомогою і стаціонарних комп’ютерів, ноутбуків, використовуємо зараз мобільні телефони та планшети. Днями до нас почне надходити нова хвиля заочників, і ми їм будемо пропонувати додаткові можливості вивчати предмети, різні дисципліни за допомогою сучасних інформаційних технологій. Я, крім того, є членом науково-методичної комісії нашої міністерської по впровадженню інформаційних технологій саме у вищу освіту. І тому ми зараз шукаємо, адаптуємось, що є сучасного, що є необхідного, що є доступного і доступними методами намагаємось допомогти нашим студентам.

ВЕД.: Ви за освітою педагог, закінчували природничий факультет педуніверситету...

ПУСТОВІТ: ... так, я закінчив природничий факультет і згадую про нього досить позитивно. Залишилися позитивні емоції з того часу, студентських років, і частину часу я там працював, також впроваджуючи інформаційні технології.

ВЕД.: Що було таким стартом для прийняття рішення саме рухатися в цьому напрямку, а не викладати, скажімо, біологію?

ПУСТОВІТ: Коли я ще в школі навчався, це був початок-середина 90-х рр., ітоді комп’ютерів було надзвичайно мало. В мене з’явився один із перших комп’ютерів в нашому районі. Я сам із Глобинщини, звичайна сільська школа, комп’ютерів там взагалі не було, про які там освітні технології, якщо нам показували лише здалеку калькулятори, щоб ми їх не зламали. Але побачивши одні із перших комп’ютерів, які виробляли у Світловодську, ми з братом зібрали такий комп’ютер, підключали тоді до телевізора і до звичайного касетного магнітофона. Я тоді цим захворів чи захопився і почав писати навіть перші якісь програми. Це були елементарні, наприклад, система керування холодильником. Відкривалися двері там, але це були такі початкові кроки, більш ігрові. І з часом в мене саме з’явилася мрія вивчати комп’ютерні технології. Але тоді не було такого вузу в нашому регіоні, щоб вступити на комп’ютерний фах. І тому довелося вибирати те, що мені подобалось. Мені подобалася хімія, біологія і я саме на ці дисципліни вступив. Але мрія не зникла, і продовжувала зі мною жити. І в студентські роки , перебуваючи на 3 курсі, я пішов на індивідуальний графік і попав, тоді була організація — Академія наук технологічної кібернетики України. Це взагалі були цікаві роки. Знайомство з комп’ютерною технікою, нові технології, в Інтернеті в Полтаві одиниці працювали. Кілька десятків користувачів в нашому обласному центрі мали нагоду заходити в Інтернет, але заходили в Інтернет і не знали, що там робити, бо мало було контенту, мало було інформації. І так поступово-поступово працював в цьому напрямі.

ВЕД.: Можливо, я в полоні стереотипів, але ви не дуже схожий на типового «айтішника. Більше того, світ, який вас оточує, намагаєтесь пізнавати не лише за допомогою комп’ютерних технологій, а волієте мати власний, образно кажучи, тактильний досвід спілкування з цим світом...

ПУСТОВІТ: Ви правильно говорите. Моя особиста думка, до якої я поступово прийшов — не можна бути зосередженим і зациклюватися не лише на якомусь предметі, річ в собі, тобто, існує лише вона, відірвана від оточуючого світу. Не можуть існувати комп’ютери без людей, не можуть комп’ютери і програми працювати самостійно. Є люди, є світ і світ багатий різними емоціями, різними подіями і не можна відключитися від всього цього, що нас оточує. І тому в мене є ряд захоплень, крім комп’ютерів. Можливо, я не схожий на якогось бородатого айтішника, який день і ніч там сидить, але оптимальне поєднання комп’ютерів і активного життя — це надзвичайно приємно.

ВЕД.: У вузі, де ви працюєте, дуже ретельно почали досліджувати і проводити конференції з цього приводу, і вивчати досвід закордонний з цього приводу у сенсі енергозбереження. Свідчення тому — контакти з Польщею, до яких ви також маєте безпосереднє відношення, нещодавно було відкрито лабораторію відновлювальних джерел енергії, — про перспективи з цього приводу, про програми обміну студентами і викладачами з країнами, де це трошечки раніше почали ефективно використовувати я і хочу розпитати.

ПУСТОВІТ: Дійсно, аграрна академія активно працює в напрямку впровадження відновлювальних джерел. Ви самі розумієте і слухачі, напевно, відчувають на собі, що поступово можуть змінюватись ціни на газ, не вистачає ресурсів. Така інформація постійно зустрічається в пресі і самі зустрічаються з цим. Але є ряд проектів, перспективних проектів, як змінити поточну ситуацію. Саме за рахунок впровадження відновлювальних джерел енергії. І тому ми зараз активно співпрацюємо і з Європейським Союзом, з різними установами, і, в першу чергу, нашої сусідки Польщі, з якою надзвичайно тісні і плідні контакти. Ми зробили спільний проект по впровадженню відновлювальних джерел саме в Полтаві. Була створена лабораторія відновлювальних джерел, була піонером в цьому напрямку Калініченко А.В., яка налагодила тісні контакти з Польщею і зараз вони продовжуються. Відкрито на базі нашої аграрної академії лабораторію по дослідженню відновлювальних джерел енергії. Студенти мають змогу вивчати цей напрям, регулярно проходять екскурсії. Тобто, звичайний полтавець може прийти подивитися, що саме можна впровадити в себе вдома. Це не якісь екзотичні джерела енергії, які можуть бути впроваджені через десятки років, через сотні років, це можна робити вже зараз.

ВЕД.: Наприклад...

ПУСТОВІТ: Зараз такі напрями, як сонячні колектори. Ми знаємо, що зими бувають холодні і треба додаткові ресурси для обігрівання. Якщо велика територія, для того, щоб обігріти цю територію, треба затратити багато палива. Це чи газ, чи мазут, чи деревне паливо. Але в нас є сонце, сонце, яке безкоштовно нам дарує енергію. І саме завдяки використанню сонячних колекторів, які є в нашій аграрній академії, ми зараз обігріваємо студентів гуртожитків. Хай це зараз обмежена кількість, не всі гуртожитки підключені, але влітку взагалі, коли сонячна активність досить висока, студенти можуть спокійно купатись за допомогою енергії сонця. Ми економимо значні кошти і тому пересічні громадяни можуть звернути на це увагу, взяти на озброєння. Є, тим більше, наші партнери, польські компанії, які зацікавлені в тому, щоб ця технологія впроваджувалася в Україні. Хоча є навіть в Києві фірми, які виготовляють сонячні батареї, не сонячні колектори, а саме перетворювачі в електричну енергію, і багато зараз таких батарей іде на експорт, тому що немає у нас, поки є така інформація, зацікавлення. Це поки що дорогі технології і енергія, яка виробляється за допомогою сонця чи вітру, вона поки що дорога, порівняно з традиційними видами енергії...

ВЕД.: ....є приказка: «нищета» — от слова не считать».

ПУСТОВІТ: ...ви абсолютно праві, тому що це довгий проект. Ресурси вичерпуються, так, а альтернативні джерела — це невичерпні ресурси, і хто інвестує зараз саме в цьому секторі, він з часом зможе забезпечити себе цією енергією. Але, крім самої лабораторії, яка перспективно зараз у нас розвивається , ми контактуємо з польськими колегами, робимо різні проекти по моніторингу, ми спілкуємося з університетами республіки Польщі в сенсі програми обміну студентами, викладачами. В цьому році я був кілька разів у республіці Польщі, в Кракові, в Любліні, в Гданську, в Варшаві, в різних великих містах Польщі і, зустрічаючись з польськими колегами, ми обговорювали, які є в них проблеми, які є проблеми в нас, як ми можемо спільно вирішувати ці проблеми. І тому наші студенти також виїжджали на практику, здобували там корисну інформацію, досвід. Дружба з польськими студентами, яких також цікавить Україна.

ВЕД.: Більше того, я знаю, що на базі Полтавської державної аграрної академії навіть відкрили нещодавно мовний центр, де всі охочі можуть вивчати польську мову.

ПУСТОВІТ: Це один із останніх проектів — створення польського центру, у вересні відбулося відкриття, приїжджав до нас і посол республіки Польщі, і генеральний консул, була наша обласна адміністрація, також підтримала цю ініціативу. У нас діє польський центр, де працює викладач, М.Лотош, носій польської мови, багато літератури. Ми виграли грант, є така організація «Помоц полякам на Сході» і вони забезпечили нас комп’ютерною технікою, мультимедійною технікою, сучасною літературою. І завдяки цьому слухачі і аграрної академії, а також всі полтавці можуть вивчити польську мову, познайомитися з польською культурою, нещодавно у нас відбувалася демонстрація польських фільмів. Романтичних фільмів, про життя в Польщі . Кілька разів на місяць в польському центрі буде безкоштовна демонстрація польських фільмів польською мовою, всі можуть прийти, познайомитися.

ВЕД.: Мовні курси платні?

ПУСТОВІТ: Курси мовні платні, залежить від того, яка інтенсивність, який рівень, що можна здобути. Можна знайти в Інтернеті ...

ВЕД.: Їх можуть відвідувати не лише студенти і викладачі вузу, а й будь-хто з полтавців, кого це цікавить?

ПУСТОВІТ: Так, звичайно, може вивчити польську мову, удосконалити.

ВЕД.: Ще одна перспектива для наших слухачів, зокрема.

Тепер я хочу перейти до теми, яка, власне, привернула мою увагу до вас як людини, яка має різнобічні захоплення. В т.ч. таке хобі, як велоспорт. Ви довгий час активно займалися, і продовжуєте, настільним тенісом, були в рейтингу Федерації настільного тенісу України, але з минулого року у вашому житті з’явився велоспорт. Як саме?

ПУСТОВІТ: Хочу процитувати відомого героя мультфільму Печкіна, який говорив: «Чому я раніше був такий злий? Тому, що в мене не було велосипеда». І дійсно, я займався активно і зараз продовжую займатись настільним тенісом, виступав в різноманітних і обласних, і міжнародних змаганнях, були і певні досягнення . Я певний час грав ще й у футбол, але коли ти граєш у футбол, все залежить не лише від тебе, а й від суперників, багатьох суперників, командна гра. Коли ти граєш в теніс, все залежить від твого противника, багато залежить. Коли ти займаєшся велоспортом, максимально все залежить саме від тебе. В минулому році я прийняв рішення придбати собі велосипед. Це дало новий поштовх самовдосконаленню. За минулий рік проїхав понад 2 тис. км. Часто ми рухаємось по Полтаві по основних вулицях, іноді автотранспортом, але радіус нашого життя зводиться до якихось центральних вулиць. Коли ти сідаєш на велосипед, в тебе розширюється радіус пізнання свого рідного міста. Я відкрив стільки куточків, яких раніше не бачив. Це і старі будівлі, різноманітні пам’ятники. І не лише Полтава, околиці, радіус дії поїздок іноді перевищував і 100 км. Багато знайомих, які їздили таким чином і в Крим, об’їздили Європу, Карпати, але я вирішив почати із Полтави і Полтавщини.

ВЕД.: Ви сказали, що вам було цікаво брати участь в таких акціях, як вело поїздка «Визначні місця Полтавської битви», наприклад, коли ви знайшли куточки, які незвідані були...

ПУСТОВІТ: В Полтаві є кілька організацій, які займаються велоспортом, є просто люди, яким цікаво кататися. Одного разу в минулому році ми вирушили в мандрівку Полтавщиною в одне загублене-загублене село, воно знаходиться десь в понад 40 км від Полтави. Туди доїхати звичайним автотранспортом не просто. І що цікаво, що там немов зупинилося життя.

ВЕД.: Воно вже зняте з реєстру?

ПУСТОВІТ: З реєстру? Його можна знайти в реєстрі сіл Полтавщини , то що у ВР я не проводив моніторинг, але інформація про нього поверхнева і немає там населення, не ведеться якась господарська діяльність, ніби зупинився час. Щось із Радянського Союзу , вивіски різноманітні.

ВЕД.: Село Кардашівка?

ПУСТОВІТ: Кардашівка! Сподіваюсь, після цього ефіру туди не ринуться потоки вандалів і не зруйнують цей куточок, але дійсно, там залишилися...

ВЕД.: ...але ринуть потоки фотографів, які матимуть чудову нагоду побачити незвичайні натури, яких в місті точно не знайти.

ПУСТОВІТ: Так, саме завдяки велоспорту можна розвивати і інше моє хобі — фотографія. В свою чергу, я також брав участь в різних конкурсах, і київських виставках фотографій, в Полтаві проводився конкурс, в різних конкурсах по фотографії. І саме розширення радіусу поїздок дозволяє бачити такі незвичайні краєвиди, наша мальовнича Полтавщина — це багатство, яке треба відчути.

ВЕД.: Ну, ви любите ще й поїздки, куди, на жаль, на велосипеді не можна вирушити. Скажімо, на Гоа... Ваша природна допитливість, я думаю, і там диктувала певний стиль поведінки, оскільки ви намагалися там спілкуватися в їхніх вишах, розпитувати про життя студентів...

ПУСТОВІТ: В минулому році, замірюючи відстань між Полтавою і індійським штатом Гоа, я побачив, що ця відстань, якщо їхати велосипедом, 7 тис.км. Я вирішив, що велосипедом туди недоцільно їхати, немає в мене такої сили і можливості ( через пустелю їхати), тому разом із компанією друзів ми вирушили в цей індійський штат, який надзвичайно привітний, мальовничий і не треба лякатися . Іноді там лякають антисанітарією, відсутністю якихось умов проживання . Цей штат надзвичайно гостинний. Мешканці живуть в спокійному стилі, вони перебувають в гармонії з природою, вони толерантні до всіх релігій, до чужоземців. І так уже 4 тис. років. Були різноманітні там завойовники, і англійці, в Гоа були безпосередньо португальці, але вони не сильно змінили світогляд, ментальність місцевого населення. Це привітні очі і спокій. Я запитав себе: чому так? Я був там не дуже довго, 11 днів, але, познайомившись із чудовим океаном, із живою природою, я знайшов певні відповіді для себе. Там в штаті Гоа в свій час побувати «Бітлз», побував Стів Джобс із компанією «Епл». Я після цієї поїздки ще не написав світові хіти і не створив видатну комп’ютерну імперію, але для себе зробив певні висновки . Був я там у Панарському університеті , який надзвичайно великий, як містечко, районний центр в Полтавщині, гарне, багато корпусів, свобода для студентів, чудове фінансування. І проводяться там, дійсно, такі наукові дослідження , в такій атмосфері, напевно, приємно працювати. Було ряд пригод різноманітних. Я звик вставати рано, ми ходили з друзями по фортах різноманітних, бачили місцевих жителів, як прокидається Індія, як ходять корови...

ВЕД.: ... священні тварини...

ПУСТОВІТ: ... священні корови, вони можуть зайти в магазин, на них ніхто не буде кричати, вони можуть спокійно ходити по пляжу, підходити до туристів, заглядати їм в очі і просити якусь їжу. Там царить гармонія. Ряд секретів для себе відкрив. Купався у водоспаді, найкрасивішому водоспаді Індії Джур хан, надзвичайно такий високий, вода прохолодна. Але як побувати в Індії і не покупатися у водоспаді. Багато позитивних емоцій, багато змін дійсно в мені сталося після відвідин цього штату. Планую і наступного року там побувати, тому що Індія затягує . Хочу побувати в джунглях, про які писав Кіплінг. Там є загублене місто...

ВЕД.: ... місто мавп?

ПУСТОВІТ: Так, місто мавп, і я хочу наступної поїздки побувати саме в тому місті , відкрити для себе якусь нову сторінку історії.

ВЕД.: І на такій позитивній ноті , яка окреслює майбутню перспективу, ми сьогодні ставимо крапку, бо добігає ефірний час нашої передачі. Я вам дякую, що суботньої пори знайшли півгодини часу для наших слухачів і надалі — користувачів Інтернет-ресурсу «Полтавщина», з яким у нас це спільний проект, і нагадую нашим слухачам, що сьогодні гостем передачі був директор навчально-наукового інституту інформаційних та інноваційних освітніх технологій Полтавської державної аграрної академії Сергій Пустовіт.