Magnum Opus: Свято книг і людей (репортаж з ХХ-ого Форуму видавців у Львові)

Важко переказувати і описувати сам Форум. Незліченна кількість подій, постійні компроміси із собою (куди ж саме йти на захід?), розмаїття нової і якісної книжкової продукції — це дійсно вражає.

На кілька днів Львів стає літературною Меккою. Де ж бо ще можна зранку поговорити з Янушем Леоном Вишневським, потрапити на дискусію Сергія Жадана з німецькомовними поетами, далі послухати «без ста сторінок Маркеса» Тараса Прохаська, побути на читаннях тандему Коробчук-Горобчук-Коцарев і закінчити день 7-годинним нон-стопом музики і літератури до 4 ранку?

Команді Форуму видавців треба без перебільшення ставити пам’ятник. Це ж бо скільки часу і зусиль необхідно, щоб узгодити всі локації, перебування авторів, підтримку спонсорів! Перебуваючи на подібних фестивалях розумієш, що книга (і література зокрема) ніколи не відійде у небуття, як би там не говорили песимісти.

Звісно, описати все нереально, але можна спробувати хоч трішки поговорити про те, що запам’яталося.

Брати Капранови знову проявили свій дивовижний талант до шоу і прекрасно презентували нову книгу — «Мальовану історію Незалежності України». Її продавали на дорозі перед Палацом мистецтв (де були і представлені всі видавці і книги) у зеленому маленькому кабріолетику. Яскраво вбрані автори постійно збирали до себе чергу, ставили автографи і продавали книгу. Така подача дала свій результат — ними був встановлений рекорд з продажів на Форумі.

Юрко Іздрик презентував збірку віршів «Після прози», і це був той випадок, коли письменник наближається за популярністю до рок-зірки. Десятки шанувальників (особливо шанувальниць), які із збірками і вже цитуючи окремі рядки просять прочитати певні сторінки і вслухаються у кожне слово, сказане цією дивовижною людиною. А сам Іздрик показав, як кохання може змінювати людину і позитивно впливати на творчість.

Юрій Андрухович презентував свій переклад книги Роберта Вальзера «Прогулянка». Чудове чуття мови, голос і уміння знаходити контакт з публікою — ось рецепт, яким Юрій Ігоревич зміг зробити свій захід цікавим і захопливим. Свою родзинку вносили жарти з послом Швейцарії в Україні, які не перекладалися.

Роман Повзик та Юрій Андрухович

Тарас Прохасько і Олег Лишега провели спільні читання; це дивовижна атмосфера, створена двома бороданями-мудрецями. Ефект від зустрічі зріс у геометричній прогресії від того, який міг би бути від кожного з них окремо.

Роман Повзик та Юрій Завдський

Кінофестиваль «Молодість» відкрив сучасне німецькомовне короткометражне кіно. Глядачам випало 5 годин суперечливих, інколи геніальних, інколи незрозумілих картин, проте саме такі експерименти і мусять живити мистецтво.

Януш Леон Вишневський (автор ряду бестселерів, зокрема «Самотність у мережі») розповів, як поєднувати професію вченого-інформатика і белетриста. Це надзвичайно відкрита і працьовита людина, він не залишив байдужим жодного зі слухачів.

Роман Повзик та Левко Лук’яненко

Сергій Жадан говорив з німецькими митцями Герхардом Фалькнером і Константіном Лібом про поезію і нові медіа. Сергій Вікторович ділився своїми думками щодо того, як виводити поезії з невеликого кола поціновувачів на широкий загал і чи варто взагалі це робити. Здавалося, що даючи поради, Жадан зачитує новий верлібр.

Сергій Жадан

Тарас Прохасько презентував нову книгу есеїв «Одною і тою самою», яку поціновувачі творчості Тараса Богдановича чекали 3 роки. Завжди спокійний, автор говорив про прості речі — про гори, Делятин, зачитував фрагменти, які відчував потрібними на даний момент. Кожна зустріч з ним — це духовне збагачення, цінність якого розумієш уже тоді, коли залишаєшся наодинці із самим собою.

Читання Коробчука-Горобчука-Коцарева дали відчути сучасне звучання поезії. 5 років пройшло з часу презентації їх спільної збірки «Цілодобово» і можна побачити зростання якості їх поезій. Слемовий Коробчук, заглиблений кудись Горобчук і видовищний Коцарєв, змінюючи одне одного весь час, утримували зацікавленість слухачів.

Ну і звісно, нон-стоп ніч поезії і музики. Більше 7 годин безперервного потоку мистецтва. Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Лінор Горалік, Галина Петросаняк, гурт «Pablopavo і Ludziki», Томаш Ружицький, Ян Бедерман, Галина Крук, Міхаль Хабай, Юрко Іздрик і Грицько Семенчук з гуртом «Drumтиатр», Тарас Малкович, Павло Коробчук, Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев — всі вони подарували драйв і неможливість заснути до 4 ранку.

Роман Повзик та Катерина Бабкіна

Після таких подорожей хочеться, щоб і в Полтаві з’являлися незвичні мистецькі заходи різних форматів, щоб місто струшувалося, розбурхувалося, щоб розуміло, що культура твориться зараз і тут, а не сто років тому. Хочеться привозити аванґардових творців, невідомі, але шикарні гурти, божевільних письменників. І ми будемо це робити.

Тому слідкуйте. «Magnum Opus» розпочинає сезон. І це буде новий рівень. Далі буде...

Роман ПОВЗИК, спеціально для «Полтавщини»