Євросоюз: немає роботи чи бажання працювати?

Адже близько чверті громадян ЄС у віці від 18 до 25 років не мають роботи (майже 6 млн. осіб). Найвищий рівень молодіжного безробіття зафіксовано у Греції (62,5%) та Іспанії (56,4%). Проте, навіть у країнах із високим рівнем безробіття є велика кількість вільних робочих місць.

Громадянка України Світлана Бона Граса, котра проживає у Португалії понад десять років, розповідає, що молодіжне безробіття у Європі має свої парадокси і не завжди є таким однозначним явищем, як здається на перший погляд.

— Один-два рази за літо наша сім’я їздить відпочивати на південь Португалії, в курортний район Алгарве, де моя свекруха має квартиру. Якщо вода в океані вздовж усього 300-кілометрового західного узбережжя-пляжу крижана навіть у найбільшу спеку, то в Алгарве вона прохолодна. Щоб покупатися в теплому морі, португальці їздять в Іспанію. Але в Алгарве можна добре засмагнути, до того ж, там є чудовий аквапарк. І ось під вечір ми спостерігаємо таку картину: тераси барів, ресторанів та кав’ярень заповнюються «спеченими» на південному сонці туристами, які прагнуть освіжитися, повечеряти. Але їм доводиться довго чекати свого замовлення.

— Тобто, не вистачає обслуговуючого персоналу. І це в країні, де безробіття нещодавно сягнуло нового рекорду — 18%?!

— Так, майже кожен власник бару чи ресторану шукає працівників. На вікнах — великі оголошення португальською та англійською мовами про те, що потрібні кухарі, офіціанти, бармени. І доки португальці вагаються, вакансії в готельному та ресторанному бізнесі заповнюють мігранти з Іспанії, України, Молдови, Румунії.

— То в чому ж справа, чому португальська молодь не поспішає влаштуватися на роботу?

— Тривалий робочий день, часто шестиденний робочий тиждень відлякують безробітних від цих робочих місць. Чимало таких, хто воліє залишатися на соціальній допомозі з безробіття, ніж працювати, адже навіть після впровадження жорстких заходів бюджетної економії, допомога з безробіття залишається досить суттєвою у Португалії. Вона становить до 65% від останньої зарплати, а відтак, безробітні отримують від 400 до 1000 євро на місяць у перші півроку після втрати роботи і на 10% менше у наступні місяці.

— А ті, хто має менше двох років стажу, теж можуть розраховувати на допомогу з безробіття?

— Так, молодь від 20 до 30 років з таким стажем, яка, власне, і могла б працювати у барах та ресторанах, може отримувати соціальну допомогу впродовж року. Саме вони і складають значну частку безробітних у Алгарве.

— Але ж, певно, не всі вони отримують допомогу з безробіття?

— Звісно, не всі. І це породжує іншу проблему — утриманство. Молоді люди занадто довго живуть разом із батьками й уже навіть не бачать сенсу шукати роботу.

— Чи можна стверджувати, що португальці просто не хочуть працювати?

— Зовсім ні. На думку португальського економіста Жозе Райса, ситуація на ринку праці в Португалії є настільки складною, що було б неправильно вважати, що люди є абсолютно вільними у своєму виборі між роботою та безробіттям. Багато людей зараз погоджуються на роботу, на яку вони ніколи б не зголосилися б ще кілька років тому. Туристичний сезон в Алгарве більшості працюючим дає роботу тільки на півроку — до жовтня. А сезонні працівники не можуть претендувати на допомогу від центру зайнятості, тому що вона надається тим, хто пропрацював 12 місяців упродовж двох років. До того ж, із підняттям податку на доходи, робота ще більше втратила свою привабливість.

— Чи робить щось влада для вирішення цієї проблеми?

— Аби заохотити працедавців не звільняти своїх працівників на зиму, уряд Португалії запропонував відшкодовувати половину від їхніх зарплат.

— Пані Світлано, вашої родини теж торкнулося безробіття?

— Так. На жаль, я давно не можу знайти роботи. А мій чоловік-португалець рік був безробітнім, а зараз через Інтернет знайшов роботу аж у Канаді й полетів туди на півроку.

Інтерв’ю провела Яна Калашник

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»