Magnum Opus: Стерн? Птіцамі? «Посиденьки»?
У Полтаві відбувся літературний вечір
Цю людину я знаю лише кілька місяців (буквально з кінця серпня). Вперше побачив його у квітні, де на літературних читаннях у «100 дорогах» він запам’ятався прикольними окулярами і тим, що страшенно боїться космосу. Згодом кілька перехресть на інших культзаходах (це ж Полтава, дитинко) — і на даному етапі життя це один з найкращих моїх друзів. Знавець алкоголю, з яким би я найбільше хотів випити, якби ми обоє не кинули. Він — Денис Стерн (Денис Кіт і т.д.).
Проявляючи повну профанацію, мушу сказати, що про Діму Птіцамі я не чув майже нічого, окрім імені-прізвища. Навмисне не хотілося переглядати відео і прослухувати аудіопоезію, щоб посмакувати її уперше саме в авторському прочитанні. І скажу Вам, що недарма.
Вечір почався не о шостій годині в антикафе «Посиденьки». Ні. Все почалося з 17:00 на Київському вокзалі, де Стерн і частинка «Magnum Opus» зустрічала Птіцамі. Трошки хвилювання — а раптом затримається? а раптом щось сталося? Проте все обійшлося. Діма приїхав вчасно. Трішки маршрутки, трішки Стернових розповідей про «Полтаву, яку не знають туристи», трішки Земфіри на радіохвилях — вечір обіцяв бути «шикару»!
За кілька днів до того, Денис боявся, що буде мало людей. «Пффф...» — можна сказати на це. Вільних місць не залишилось — дехто стояв, дехто старався сісти на поручні крісел, а одна дівчина навіть принесла з собою татів рибацький стілець. Чого тільки не зробиш заради можливості долучитися до прекрасного!
Наврядчи я зможу описати вечір. Він так якось несподівано переплівся емоціями, римами, музикою. Птіцамі вражав емоційністю голосу, ідеальним підбором музики — та що там музика? — він вражав віршами. Уже з першого («Робот»), я зрозумів, що буду слухати і читати його і надалі, незважаючи на російськомовність. Кохання, соціалка, спогади дитинства — скільки різного і такого близького кожному в його текстах.
Стерн бентежив легкою меланхолією, болем похмілля, пустими вулицями, софт-безнадійністю. Мені здається, що це зовсім не той Денис Старостін, це інша людина з його обличчям і такою похмурістю душі. «Це один з найкращих днів мого життя», — так підсумував він.
В кінці навіть не хотілося йти, а просити на «біс», але час як завжди має здатність бути обмеженим, а люди і поети — кудись поспішати. Але і у Стерна, і у Птіцамі попереду ще не один виступ, не самотні оплески, не поодинокі сльози на очах у слухачів...
Хлопці, ви бомбезні! Дзенькую за вечір. Саме після таких заходів і хочеться змінювати своє життя, хочеться рухатися далі. Ще раз дзенькую!
Творчість Діми Птіцамі — http://vk.com/public26433426
[Відео було видалено]
Творчість Дениса Стерна — http://vk.com/u_love_stern
Роман ПОВЗИК
