Веломаршрут на вихідні: Від Баварії до Швейцарії

Сьогоднішній маршрут починається від ресторанчику «Баварія». А на маршруті «Альпійські луки над Ворсклою» є видовий майданчик «Швейцарія», який ми також сьогодні відвідаємо. Отже, в дорогу! Велосипедом від «Баварії» до «Швейцарії»!

Наш маршрут в основній своїй частині пролягатиме дном мальовничого яру, який простягся від Щербанів і розділяє села Шмиглі, Тютюники, Гора. Щоб потрапити туди, перетинаємо село Шмиглі та в самому його кінці спускаємося до яру. Обережно! Крутий спуск. Тут вже з дороги не збитися, якщо, звичайно, навмисне цього не робити. Після спуску повертаємо ліворуч і рухаємося вздовж ставка. Дорога буде переходити то на лівий, то на правий борт яру. Головне — не виїжджати нагору. Інакше потрапляємо в села, де, як ви розумієте, нічого особливо цікавого немає. Якимось чином визначати точки-видові майданчики — марна справа. Усе навколо — один великий видовий майданчик. Тільки картинки змінюються постійно. Ми бачимо напівзарослий ставок, посередині якого на палях (звідки вони там взялися?) примостилися білі чаплі, а над водою літають чайки. А трішки згодом, на протилежному боці яру — нова Щербанівська церква. Хат практично не видно, і церква одиноко височіє серед дерев. А ще далі бачимо, як з’єдналися два яри, утворивши таку площу на дні, що хоч у футбол грай. І якщо до цього ми рухалися лівим бортом, постійно траверсуючи схил, то тут спускаємося на саме дно. Обережно! Крутий спуск. Якщо не впевнені в своїх силах, то краще спішитися і спуститися, ведучи велосипед в руках.

Дно яру

Озеро

Дорога по дну перетворюється на суцільну пригоду. Річ у тім, що тут все порізано досить глибокими промоїнами, спуститися в які велосипедом можна, а от піднятися — тільки дертися. А стежка усі ці рівчачки перетинає! Та то все пусте в порівнянні з тим різнотрав’ям, яке ми бачимо, і тими пахощами, які ми відчуваємо. І чебрець, і материнка, і полин, і меліса...

Дном яру доїжджаємо до спорудженого ентузіастами цієї справи мототреку. Тренування на ньому відбуваються мало не щодня. Можна відпочити і подивитися, як тренуються мотоекстремали. Але краще це зробити, піднявшись нагору — ліворуч відходить і піднімається дорога, тим більше, що наш маршрут пролягає саме туди. Намагатися рухатися далі дном яру немає сенсу. Навіть якщо натрапити на ледь помітні мисливські стежки, то все одно вони зовсім скоро виведуть нагору, але тут вже треба буде продиратися крізь хащі. До речі, якщо далі за мототреком підніматися на правий борт, орієнтуючись на ЛЕП, то потрапляємо до дуже великого і багатого терену!

Яр

Отже, піднявшись з яру на поле, виїжджаємо на накатану польову дорогу, якою рухаємось праворуч аж до моменту, коли вона заходить у ліс і починається спуск. Тут необхідно буде повернути ліворуч і знову вздовж терену виїхати на видовий майданчик «Швейцарія». Це — поворотна точка нашого шляху. Далі він пролягає по маршруту «Альпійські луки над Ворсклою», але в зворотному напрямку, і закінчується в селі Гора на видовому майданчику «Гора». До речі, місцева громада спорудила тут місце відпочинку — в дубовому лісі кілька навісів з лавами та столами. Однак, якщо ви не втомилися та є ще час, аби освіжитися в річці, то з майданчиків «Швейцарія» та «Абрикосова галявина» можна спуститися і сповна насолодитися прохолодою вечірньої води. Гарних вам вражень!

Яр весною

Детальний опис та карта-схема знаходяться на сайті проекту «ВелоКраїна. Полтавський край» — http://bikeland.pl.ua/.

Тарас КУНПАН, директор Полтавського районного інформаційно-туристичного центру.

При підготовці матеріалу були використані фотографії, розміщені на ресурсі Google Earth