5.05.2012 | 16:35

Бісерна казка

Бісерна казка Бісерна казка

Бісер — це чарівний матеріал, за допомогою якого можна створювати прикраси, сувеніри, оздоблювати одяг, прикрашати помешкання предметами інтер’єру з цього матеріалу і навіть виготовляти цікаві, естетичні іграшки для дітей

Такі вироби виглядають дуже красиво і завжди оригінально. До того ж бісероплетіння розвиває фантазію, смак, вміння поєднувати кольори і стилі, дозволяє навіть самостійно створювати певні схеми чи способи виготовлення виробів.

Пропоную трошки заглибитись в історію виникнення цього чарівного виду мистецтва. А почалася вона зі Стародавнього Єгипту. Предками сучасного бісеру вважаються мушлі молюсків, зуби і кістки тварин, різноманітних камінців, перлин, кругляшків із глини і навіть насіння рослин. Усе це нанизувалося на волосся коня або мамонта, міцні травинки або інші міцні природні волокна. Такі «бусинки» по-арабськи називалися «бусра», що у множині звучало як «бусер». Таким чином можна прослідкувати походження сучасного слова «бісер».

Бісерна казка

Вже близько п’яти тисяч років тому у Єгипті було дуже багато майстрів цієї справи, які знали безліч секретів роботи з каменю. Вони займались огранюванням, поліруванням і свердлінням аметисту, гранату й інших каменів. Згодом слава цього мистецтва дійшла до Месопотамії. Тут лазурит перероблявся в бусинки круглої і циліндричної форми. Тоді ж став відомий бісер з обпаленого піску з додаванням жирної глини — він носив назву «фаянсовий». Але більшість найкращих бісеринок і бусинок покладалися на честь богам, яких у древніх цивілізаціях налічувалася не одна сотня. Скляні буси, що більш схожі на сучасний бісер, якщо брати до уваги саме матеріал, були знайдені в єгипетських гробницях. Тому вчені стверджують, що стародавні єгиптяни володіли методикою виготовлення і обробки скла вже 2000 років до н.е.

Згодом майстри знайшли спосіб прикрашати скляні намистинки різними смужкам, зигзагами, орнаментами, цяточками та іншими узорами. Слава цього мистецтва поширювалася невпинно швидко, з Єгипту через Массилію (сучасний Марсель) і Ольвію, пізніше через Аквілею у найвіддаленіші частини Європи. Так бісер став однією з говірок першої загальнолюдської мови спілкування — мови Краси!

З поширенням греко-римської культури Європи скляні заводи з’являються навіть у варварських країнах — Галлії (нинішня Франція) і в Німеччині, де разом із виготовленням скляного посуду почалося виготовлення дрібних скляних прикрас, намистин, бісеру й імітація, тобто підробка, дорогоцінного каміння.

Бісерна казка

Бісероплетіння, як вид мистецтва, приживалося лише в країнах з високим рівнем культури і пошани до витворів мистецтва. Ті ж країни, які віддавали перевагу, наприклад, війні, тобто списам і мечам, зосереджували усе виробництво лише на зброї.

Найбільшої майстерності досягли майстри з Венеції, що виготовляли бісер різних форм, розмірів, кольорів, а їхні вироби з цього матеріалу славилися на весь світ. Тому саме Венецію вважають батьківщиною цього виду мистецтва.

Сьогодні ж бісер не втрачає свою популярність на території нашої держави, але переважно серед людей, які були виховані в естетичній дійсності й сприйнятті світу. В Полтаві існують спеціалізовані магазини, які продають бісер і намистинки, основні з яких: магазин-майстерня «Коральки» на 2-му поверсі будівлі вулиці Котляревського, 6; магазин «Монпас’є», що знаходиться в ТРЦ «Конкорд»; і магазин «Бусинка» в ТРЦ «Київ». Стосовно асортименту продукції, то Полтаві ще далеко до більшості міст України, тому майстри переважно користуються інтернет-магазинами.

Бісерна казка

Окрему увагу хотілось би приділити вже готовим виробам із бісеру і проблемам, з якими доводиться зустрічатися майстрам. Доволі часто можна зустріти такі вироби на поличкам сувенірних магазинів. Проте відомим фактом є те, що вироби від майстрів вони не приймають. Дуже рідко можна зустріти такий факт. Цікавим залишається питання, звідки ж вони там беруться? Мистецька крамничка «Полтавський сувенір» все ж таки спілкується з майстрами і бере їхні вироби під реалізацію, ціну встановлює сам майстер.

Популярними для майстрів залишаються виставки, ярмарки, вернісажі. Причому популярним як для продавців, так і для покупців, адже завжди приємно поспілкуватися з творцем особисто.

Різнокольоровий світ іноді можна створювати самим, заохочувати до мистецтва дітей, робити світ яскравішим, адже мистецтво не тільки розвиває уяву чи то смак, воно втілюється у наше життя для того, щоб наповнити його кольорами, враженнями, позитивним настроєм.

Олександра РОБУСТОВА

Народна майстерня

Про проект

Редактор проекту:
Олександра Робустова

Народна майстерня
4