Маршрути EuroVelo — незабаром в Україні

Однак за сумною традицією ми все ж таки біжимо навздогін Європейського потягу, замість того, щоб спокійно в ньому їхати. Та хай би і так. Тішить вже те, що біжимо в попутному з ним напрямку.

У Західній Європі, де велосипед традиційно є дуже поширеним транспортним засобом, розвиток велосипедної туристичної інфраструктури — питання, яке розглядається та вирішується на рівні урядів держав. Мотивації впровадження велосипедноспрямованих політик можуть бути різними. Від наповнення бюджетів за рахунок розвитку туристичного бізнесу до зменшення негативного впливу на навколишнє середовище шляхом впровадження екологічно чистого транспорту. Однак соціальний результат врешті-решт один — велосипед це популярно, зручно, екологічно і, найважливіше, МОДНО.

Один з найпоширеніших велосипедних проектів в Європі — ЄвроВело (EuroVelo). Він ініційований Європейською Федерацією Велосипедистів (ECF) і передбачає побудову та облаштування мережі велосипедних маршрутів, що зв’язують собою європейські країни. Проект здійснюється за підтримки національних та регіональних урядів та грантів Європейського Союзу. Зараз мережа налічує вже понад 60 тисяч кілометрів вело маршрутів, 20 тисяч з яких вже повністю облаштовано та використовується для туризму. Остання новина, яка підтверджує серйозність намірів європейських держав в просуванні велосипеду:

Новий пішохідно-велосипедний віадук протяжністю у 300 метрів будують біля Тавістока, графство Девон (Великобританія). Віадук стане частиною транснаціонального велосипедного веломаршруту Євровело-1. Міст буде називатися «перлинним» і переходитиме річку Вокхем неподалік Гренофена. Ця частина Євровело-1 і національної веломережі (№ 27) відкривається виключно як велосипедно-пішохідна зона, що проходитиме уздовж автомобільної траси.

Також за цим маршрутом планується ще одна безавтомобільна секція — завдяки купівлі залізничного тунелю, який не використовується, і тепер належить Раді графства Девон. Гренофенський тунель був побудований у 1859 році відомим британським інженером Ісамбардом Кінгдом Брунелем, але був закритий 50 років тому. Навесні 2012 року планується його відкриття як частини велосипедного маршруту.

І віадук, і тунель у поєднанні з іншими маршрутами додадуть ще 26 кілометрів безавтомобільної велосипедної дороги.

В Україні велосипедні активісти намагаються не відставати від європейських колег. Асоціацією Велосипедистів Києва (АВК) розпочато роботу над розробкою української частини маршруту EuroVelo № 4, який починається в м. Росскоф (атлантичне узбережжя Франції), пролягає територіями Бельгії, Німеччини, Чехії, Польщі і закінчується в Києві. Західноєвропейська частина маршруту (до кордону з Україною) вже існує в натурі, ознакована і відповідним чином облаштована. Черга — за Україною. 

Європейська Федерація Велосипедистів не приймає рішення стосовно нитки маршрутів на територіях держав. Це — справа національних координаторів та зацікавлених сторін. Однак існує низка вимог, яким повинен відповідати маршрут мережі ЄвроВело. Немає сенсу перераховувати їх всі в рамках цього матеріалу, зупинимось лише на основних:

• тверде якісне покриття шляху (наявне або можливе в близькому майбутньому);
• маршрут може йти місцевими дорогами з незначним автомобільним рухом, або окремо створеними вело доріжками;
• маршрут повинен проходити через населені пункти, які мають елементи туристичної інфраструктури — готелі, ресторани, наземний транспорт тощо. Такі пункти мають бути на відстані не більше 70-100 км.

Асоціацією Велосипедистів Києва на даний момент розроблені пропозиції стосовно ЄвроВело 4. Однак Європа не закінчується Києвом. Полтавщина також може запропонувати європейському велотуристу масу цікавинок. Тож проект «ВелоКраїна» запрошує приєднатися до розробки можливих варіантів проходження європейського веломаршруту територією Полтавської області.

При підготовці матеріалу використовувалися напрацювання Асоціації Велосипедистів Києва.

Олександр ІВАНІНА, депутат Полтавської обласної ради