Суд над Ведулою: маніяки-живодери мають бути покарані

Пройшли часи «разгаворов на лавочкє» і дискусії в блогах. 22 лютого 2012 року у Святошенському районному суді м. Києва відбулося чергове слухання у справі маніяка-живодера Олексія Ведули.

Як відомо з інтернет-мережі, на даний момент існує ціла група людей, яка хвалиться «подвигами», викладаючи відео і фото своїх знущань над тваринами. Іменують їх «догхантерами», хоч їх діяльність заборонена Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а також карається «Кримінальним кодексом України». По сукупності дій Ведула і його співучасник можуть отримати до 5 років позбавлення волі за пропаганду жорстокості та арешт до 6 місяців та штраф у розмірі 850 гривень.

До речі, варто зазначити, що наразі у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради уже розглядаються два законопроекти, що вносять зміни до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та відповідно Адміністративного і Кримінального Кодексу.

Зазначу, що згадані законопроекти не «зіштовхується лобами», а доповнюють один одного. І хочеться вірити, що прийнятно буде інтегрований законопроект, який врахує пропозиції першого і другого документів.

Що ж стосується злочинця Ведули, то ця справа є резонансною і має показати суспільству, що знущанням над тваринами має бути поставлено крапку.

Зазначу, що мова не йде про контролювання кількості тварин і нібито зменшення їх кількості у містах задля комфорту громадян — це ми обговорювали не раз і ще будемо повертатися до цього питання. Можна зрозуміти, але не підтримати людей, які згідні на «будь-яким способом» зменшення кількості безпритульних тварин. Але в даному випадку ми маємо справу дійсно із маніяком, чиєю метою був не контроль кількості тварин, а отримання задоволення від споглядання їхніх мук.

Як свідчить судова практика і біографії маніяків, які знущалися над людьми, — всі вони починали з тварин. Напевно, у психіці людини відбуваються певні зміни, після яких вона дозволяє собі вбивати і знущатися над живою істотою. Тому лише суворе покарання, а також позбавлення можливості вчинення подібних дій може бути справедливим рішенням суду. Мова йде навіть не про помсту. Мова йде про УБЕЗПЕЧЕННЯ суспільства від таких людей.

Також існує альтернативна думка, де прослідковується зв’язок між сексуально неуспішним життям та сексуальними відхиленнями і проявами жорстокості:

«Психологи выяснили, что Ведула пытался с помощью своей жестокости бороться с отклонениями сексуального характера. К примеру, он домогался престарелых женщин и насиловал собак с кошками. Жертвами его сексуальных утех стали даже домашние питомцы его матери и бабушки. Родственники по сей день не могут поверить в то, что их „тихий и ласковый сын“ мог натворить то, о чем свидетельствует его видеоколлекция.»

Слід зазначити, що в даному випадку певна провина лежиться і на батьках. «Чему нас учит семья и школа?» ©. Можливо треба розглядати варіант покарання, хоча б у вигляді штрафу, для батьків, чиї діти-підлітки (які самі вже несуть відповідальність за особливо тяжкі злочини) стали на шлях злочинців: вбивають чи мучать людей, тварин, чинять крадіжки чи розбої?

Окрему оцінку заслуговують дії зоозахисників, які прийшли під стіни суду. Дійсно, вражає активність і розмах влаштованої акції. До речі, на відміну від акцій під стінами різних інших СІЗО, не треба бути спеціалістом, щоб зрозуміти, що люди прийшли за покликом совісті, а не «махають флагом за 50 гривень». До речі, їх би було більше, але інші області (знаючи про цей суд) відписалися, що підтримують акцію всією душею, але приїхати не зможуть. Поїздка Полтава — Київ туди і назад — 150 гривень. На ці кошти можна стерилізувати одну кішку, а якщо додати ще 50 грн — то безпритульного собаку. Тому, наприклад, полтавська зоозахисна група вирішила, що в даному випадку краще ці гроші витратити на стерилізацію безпритульних тварин.

До того ж, хочу все ж таки покритикувати зоозахисників під стінами суду. Так, важко залишатися холоднокровним у таких випадках, і в мне в самої серце закипає від неймовірної і безпрецедентної жорстокості підсудного. Але у нас правова держава і суд Лінча неприйнятний. Тому я звертаюся до своїх колег у Києві — знайдіть в собі мужність і витримку. Як би Вам не хотілося власноруч розірвати цього нелюда, пам’ятайте про Закон. Слідство, суд, винесення вироку — ось інструменти, які мають бути задіяні у цьому випадку. Не будьте схожими на істериків. Тримайтеся спокійно, висловість спокійно свої справедливі вимоги. Поставте лампадки у пам’ять про невинно замучених тварин (усвідомлюйте, що у випадку винесення судом виправдовувального вироку, наступною жертвою може стати людина). Але доносьте свою позицію спокійно і цивілізовано.

І нехай такі нелюдські безпрецендентні випадки більше не повторюються.