Керівництво області та громадськість побувала на гірничо-збагачувальних комбінатах Полтавщини
Учора постійна комісія Полтавської облради з питань екології та раціонального природокористування разом з громадськістю відвідала Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат.
Окрім депутатів облради зі складу комісії, у засіданні взяли участь перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький і голова Громадської ради при Полтавській ОДА Володимир Голуб.
На порядку денному — питання сплати податків і зборів за користування природними ресурсами у минулому році дочірніми компаніями Ferrexpo — ТОВ «Біланівський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК» і ПрАТ «Полтавський ГЗК» та шляхи утилізації води з їхніх кар’єрів. Обговорили і стан мисливських господарств області та перевірку їхньої діяльності у цьому році, а також видобуток піску в Крюківському районі.
За даними ДФС України у Полтавській області «Полтавський ГЗК» до зведеного бюджету сплатив понад 348,5 млн грн, «Єристівський ГЗК» — більше 134 млн грн.
На автомайстерні Єристівського ГЗК
Генеральний директор Біланівського ГЗК Юрій Хіміч розповів про відсутність діяльності на підприємстві. За його словами, у минулому році до зведеного бюджету сплачено 1,589 млн грн за землю та 223,8 грн екологічного податку:
— На даний час ми не ведемо робіт щодо розкриття родовища. Тому, відповідно, майже не сплачуємо екологічних платежів та податку за користування надрами. Два міських ГЗК на стадії проектних робіт та отримання всіляких погоджень. Робота виконується щодня, але вона більше пов’язана з паперами. Це може зайняти дуже багато часу.
За словами Юрія Хіміча, складнощів підприємству додає відсутність в Україні ринку землі. І, хоч її заборонено розпайовувати над покладами корисних копалин, ця норма не дотримана. Тому наразі триває відселення мешканців з місця майбутнього видобутку.
ТОВ «Біланівський ГЗК» засноване у 2009 році. Того ж року переоформили дві ліцензії на Біланівське й Галещинське родовища залізної руди. З 2010 року розпочалися проектні роботи.
Минулого року підприємство отримало висновок державної екологічної експертизи, державної комплексної експертизи та гірничий звіт. На сьогодні на Біланівському ГЗК працює менше 60 осіб. Для порівняння, на Полтавському ГЗК — понад 7,5 тисяч робітників, на Єрестівському — близько 1,5 тисячі.
— Не кожне підприємство в області працює в такому форматі, як ці ГЗК, і не кожне готове звітуватися, — говорить перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький. — Ми бачимо, як розвивається інфраструктура Горішніх Плавнів, як підтримуються соціальні об’єкти, культура і сплачуються податки. Це місто — друге в Україні за ВВП на душу населення з лише 0,4% безробіття. І, в першу чергу, це — заслуга підприємств, які тут працюють, дбаючи й про соціальну сферу.
Посадовець закликав невідкладно повідомляти про екологічні проблеми, але водночас залучати фахівців для конструктивної роботи.
Постійна комісія з екології та раціонального природокористування
Перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький
— Головне питання — поповнення екологічного фонду, адже це найбільші підприємства, від яких йде левова частка надходжень. Керівництво повідомило, що в порівнянні з 2015-16 роками, у 2017-ому ці відрахування збільшаться, оскільки збільшиться видобуток руди, — говорить голова комісії Ігор Горжій.
Також зачепили питання питної води для мешканців навколишніх сіл, які згодом відселятимуться. Депутат зазначив, що минулого року нафтопереробний завод проклав водогін через річку, тому є технічна можливість його продовжити. Тож депутатський корпус облради, Полтавська ОДА та Горішньоплавнівська міськрада на цьому наполягатимуть.
По закінченні засідання гості побували на кар’єрах та автомайстернях підприємств, дізналися про техніку, яка використовується на виробництві.
«Нарешті громадськість на власні очі побачила, які потужності, насправді, стоять у витоків, щоб наповнити бюджет області... Питання екології були й залишаються — люди мають право на чисте довкілля та якісну воду.
Ті підприємства, які ведуть видобуток на їхніх територіях повинні вживати заходів безпеки й сплачувати відповідний відсоток до місцевих бюджетів для розвитку інфраструктури. В разі, якщо масштаби втручання настільки неосяжні, заходи з ліквідації наслідків повинні бути пропорційними нанесеній шкоді», — написав на своїй сторінці у Facebook Андрій Пісоцький.
