Урбаніст Віктор Зотов у Полтаві прочитав лекцію про місто як організм

Нинішні вектори розвитку українського містобудування та благоустрою Зотов порівнював із досвідом європейських країн — Нідерландів, Іспанії, Німеччини, представників Скандинавії. Спікер часто переводив актуальні проблеми і на Полтаву.

Студентів-архітекторів навчають формальним, а не ціннісним підходам

Віктор Зотов розпочав з проблеми напрямленості архітектурної освіти в Україні. Навчання сьогодні полягає в осягненні теоретичних знань — форм, стилів, канонів композиції. У цьому переліку немає складових якості життя мешканців міста, а саме цінностям суспільства. 
Щоб зрозуміти цей підхід, на думку спікера, місто можна (і треба) ототожнювати з організмом, який діє відповідно до потреб і стану. «Кому при поганому самопочутті спаде на думку щось намалювати на фасаді?» — поставив студентам риторичне запитання урбаніст. 

Місто повинне відображати справжність і цінності, а не тягу до «прикрашання» та зовнішнього багатства

На відміну від європейських міст, де сьогодні перевагу надають простоті форм, в Україні тяжіють до «прикрашання». Зотов назвав його наслідки «суцільним фейком», а помпезні багатоповерхівки — «пустими сейфами», оскільки не кожен може дозволити собі таке житло. На думку спікера, завданням сучасних архітекторів — хоча б на кілька відсотків призупинити «руйнівний процес» масових забудов.
Архітектор навів приблизний перелік цінностей, які люди вказали пріоритетними під час соцопитувань. Серед них: безпека, толерантність, доступ до природи, умови ведення бізнесу, екологічність, громадський транспорт та інші. Цією тематикою і треба перейматися містобудівникам.

Європейські урбаністи досягають цього завдяки:

• відмові від засилля зовнішньої реклами та малих архітектурних форм;
• створенню пішохідних вулиць;
• розвитку інфраструктури;
• використанню натуральних матеріалів під час благоустрою громадських зон;
• збільшенню кількості відкритого вільного простору на площах міст;
• встановленню пам’ятників без постаментів і зайвого пафосу;
• перевазі вуличного освітлення перед «підсвіткою» окремих будівель.

У такий спосіб європейці прагнуть жити не поспішаючи, насолоджуватися природними краєвидами, мати більше вільного простору.

Віктор Зотов читає лекцію студентам ПолтНТУ

Засилля реклами — вияв прихованого насилля над волею та потребами людей

Віктор Зотов озвучив проблему культивування споживацтва перенасиченням міста рекламою. Людину підсвідомо змушують робити вибір, можуть маніпулювати її справжніми потребами, особливо коли вона просто хоче пройтися містом, а не придбати телефон чи випити кави. На прикладах європейських вулиць урбаніст показав відсутність бордів і торгівельних кіосків, а також перевагу охайних вивісок.

Транспортна інфраструктура має ґрунтуватися на пріоритеті пішохода й велосипедиста, а не водія

Так місто насамперед задовольняє потреби людей як особистостей, які прагнуть пересуватися вільно, безпечно і без перешкод.

Важливим меседжем стала й теза щодо піклування міста про найслабших: людей літніх, із особливими потребами тощо. Крім того, варто турбуватися про зручну навігацію для туристів.

Провідним принципом для архітекторів і забудовників має стати гасло «не нашкодь»

Засновник платформи CANactions акцентував, що пишні, формальні архітектурні стилі, наприклад, бароко, переважали в часи занепаду гуманізму. Косметизація міста, вважає спікер, — носій брехні. А прагнення простоти та збереження екологічності просторів виявляє справжні цінності суспільства та кожної людини. 

Українцям вияви простоти часто здаються бідністю. Проте високий економічний розвиток міст, які втілюють ціннісні принципи в архітектурі, свідчить про протилежне.

Анна ЄГОРОВА, ГО «Полтавська Платформа» та незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»