4 січня, 8:50

Володимир Салогуб: «Німецький підхід до оперативно-рятувальної роботи нам би не завадив»

Володимир Салогуб, начальник управління ДСНС у Полтавській області Володимир Салогуб, начальник управління ДСНС у Полтавській області

Старт реформи Державної служби з надзвичайних ситуацій: у рятувальників з’явилися європейські приклади для наслідування, корупціонерів виганяють з роботи, професійним пожежним допомагатимуть добровольці.

В Україні — реформа ДСНС. Вона має три складові: створення добровільних пожежних дружин, реорганізацію пожежної інспекції та покращення матеріально-технічної бази. Як ці зміни вплинуть на нас — про це напередодні 2017 року «Полтавщині» розповів начальник управління ДСНС у Полтавській області Володимир Салогуб.

Місцева пожежна охорона

— Володимире Анатолійовичу, в яких районах області з’являться перші добровільні пожежні команди?

— Шишацька і Білоцерківська об’єднані громади — наші лідери, вони першими почали створення місцевої пожежної охорони.

— Чому саме ці громади?

— Їхні керівники виявили бажання зробити сучасні пожежні частини і системи оповіщення населення. При цьому розрахунок — на кількість населення у громаді, відстань між населеними пунктами та наявність на території громади пожежонебезпечних об’єктів. Пожежні частини мають охоплювати територію виїзду радіусом не більше 20 км, час прибуття першого підрозділу до місця надзвичайної ситуації — не більше 20 хвилин. Тоді буде ефект. А у нас сьогодні буває, коли до місця пригоди — 40 і більше км, тож коли прибуваємо — там уже нічого тушити і рятувати.

Знаєте, на мою думку, головна реформа має відбутися у головах: безпеку потрібно ставити на перше місце. Як це роблять, приміром, у Німеччині. Нещодавно я був із обласною делегацією на чолі з Валерієм Головком у районі Майн-Кінціг федеральної землі Гессен: приємно вражений як системою безпеки, так і ставленням до неї людей.

— Що, німці не палять у ліжку?

— Є різні ситуації, звичайно. Але пожеж через халатність у них на порядок менше.

— Давайте порівняємо із нами.

— Не маю статистичних даних по видам причин пожеж у тому районі Німеччини, де я був. Що стосується Полтавщини, то у цьому році пожеж загалом менше, ніж у 2015-му: 2900 проти 3771. Але це не тенденція. Просто через спекотні дні збільшується кількість пожеж в екосистемах, літо 2015 року було саме таким.

— Щодо реформи — чому все-таки влада хоче створити загони пожежних-добровольців, які не отримуватимуть зарплату за небезпечний труд?

— Я сам дивувався тому, що це працює у Німеччині. Люди, не професійні рятівники, у робочий час виїжджають на ліквідацію надзвичайної події. А роботодавець їм оплачує час, який вони на це витратили.

— Теоретично у нас можуть вигнати з роботи за таке.

— У нас — можуть. А у німців існують заохочення для добровольців. Наприклад, очільник містечка може заохочувати їх у зв’язку з ліквідацією аварії, з нагоди якогось свята, в кінці року. Але це невеликі суми. При середніх німецьких зарплатах у 2,5-3 тис. євро така винагорода складає лише кількасот євро. Заохоченням також може бути безкоштовне користування муніципальним басейном або спорткомплексом.

Олександр Тутка, Валерій Головко та Володимир Салогуб у німецькій пожежній частині Олександр Тутка, Валерій Головко та Володимир Салогуб у німецькій пожежній частині

— Як ви думаєте, коли в Полтаві з’явиться своя дружина вогнеборців-добровольців, а Мамай добудує свій басейн — він їх туди пустить просто так?

— Думаю, що так. Міська влада Полтави завжди допомагала підрозділам та працівникам ДСНС міста. Тож впевнений, що і добровольці не будуть ображені.

Знаєте, мене вразило ставлення німців до своїх обов’язків позаштатних рятівників (добровольців). Так, по суботам вони приходять до своїх частин: ремонтують техніку, обслуговують обладнання, прибирають територію і т.п. Тим часом їхні колеги, а часом і дружини допомагають облаштувати побут і по завершенню — цивілізований відпочинок.

— Думаю, у нас так не вийде — менталітет інший.

— Нам буде важче, але чому не вийде? Наше суспільство має потяг до взаємовиручки, це медики-волонтери на фронті, наприклад. Добровольці-пожежні будуть такими ж ідейними людьми.

— Що буде із професійними пожежними?

— У нас вони залишаються, і вони звичайно, на зарплаті. У Німеччині в містах з населенням більше 100 тисяч є професійні пожежні частини. Але — коли щось загоряється і диспетчер отримує сигнал — на місці події працюють всі, хто опиняється найближче. При цьому перша пожежна машина повинна виїхати не пізніше, ніж через чотири хвилини після виклику.

Я запитував у німців: приміром, доброволець-пожежний працює стоматологом і в момент виклику лікує зуб. Що далі? У середньостатистичному районі в Німеччині — близько 3,5 тисячі добровольців. Вони одночасно отримують сигнал про НС на пейджери і починають стягуватися до зони НС. Один із них сідає за пульт і організовує інших. До диспетчера стікається вся інформація і швидко приходить повідомлення, коли додаткові сили більше не потрібні. Ті, хто не встиг доїхати (як мій стоматолог із запитання), повертаються на основну роботу.

Крім того, у Німеччині розглядається питання розміщення професійних пожежних частин у населених пунктах, де проживає менше 100 тисяч населення. Це пояснюється збільшенням кількості загиблих серед непрофесійних рятівників.

— Більше ніж у нас — серед професійних?

— Так. Тому що доброволець — це доброволець, а не професійний пожежний, який постійно ліквідовує аварії та пожежі, тренується та поліпшує свої професійні знання і навички.

— Але ж є якісь спеціальні курси з пожежогасіння для непрофесіоналів.

— Звичайно. Ми теж організовуємо такі курси для наших майбутніх добровольців з громад. Першими будуть мешканці з тих ОТГ, які я згадував.

— Скажіть, а ви не боїтеся, що така ситуація із загиблими пожежними буде і у нас після створення добровільних дружин?

— Не беруся прогнозувати... У нас із німцями різний досвід пожежної охорони. Крім того, з того часу, як у німців почалася реформа служби порятунку, минуло 39 років. У нас немає стільки часу, тому надбання і помилки будуть свої власні.

— Що б ви хотіли з німецького досвіду перебрати на наш ґрунт?

— Повторюся — ставлення людей до системи безпеки.

Вічні проблеми

— Як у німців з матеріально-технічним забезпеченням?

— О! Про це дбає влада міст. Сім-вісім сучасних машин із необхідним обладнанням — на кожну пожежну частину. До нас теж дійшов прогрес, але до такого рівня забезпечення нам ще далеко.

— Чого не вистачає вашим хлопцям?

— Ми практично забезпечені технікою, обладнанням, засобами для пожежогасіння і спецодягом. Це не завжди своєчасно оновлюється, але браку немає. Наприклад, мені хочеться якомога скоріше оновити наш автопарк, потрібно поміняти близько 200 одиниць. Прилуцький, Київський, Кременчуцький заводи непогано роблять пожежні машини на базі МАНів, МАЗів, КрАЗів. З іншого боку в нас є ЗІЛи-131 з підвищеною прохідністю, які взимку витягають автомобілі із заметів. Вони старенькі всі, але такі ж робочі конячки! Якщо їх раптом поміняють, я навіть не знаю, чим їх замінити взимку.

— Обласна влада допомагає вашій службі?

— Цьогоріч на День цивільного захисту подарувала піротехнічний автомобіль на базі КрАЗу, який коштує 2 млн. 100 тис. грн. Це найкращий подарунок за 2013-2016 роки, коли діє регіональна Програма запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та захисту населення і територій. Крім цього, обласна влада постійно допомагає покупками ПММ, рятувального та допоміжного обладнання і т.п. Нова програма, на 2017-2020 роки, нині на розгляді.

Олександр Біленький, Валерій Головко та Володимир Салогуб Олександр Біленький, Валерій Головко та Володимир Салогуб

— Колеги пишуть, що спецодяг у пожежних швидко горить, а берці намокають і розлазяться.

— Будь-який спецодяг псується у вогні. Тільки один починає горіти через три хвилини, а інший через шість. Саме це показник якості, я давно у цій структурі працюю, тож знаю, про що кажу. 

— Ви згадали про середні зарплати у німців. А наші рятівники скільки отримують?

— 3200-3600 грн. на місяць в середньому, сума залежить від вислуги, надбавок і т.п.

— А скільки Аваков обіцяє додати?

— Хочеться, аби було набагато більше. Я зараз порівнюю зарплати українських військовослужбовців, поліцейських та пожежних, які не менше ризикують, — і мені прикро за моїх хлопців. Але державним бюджетом на 2017 рік передбачено збільшення заробітної плати рятувальникам до 5000 грн. Про це у своїх виступах говорять і Прем’єр Гройсман, і міністр МВС Аваков, і голова ДСНС України Чечоткін.

— Може бути підвищення зарплати за рахунок скорочення персоналу?

— Думаю, що ні. У нас приблизно 1250 рядових працівників без врахування офіцерів. Для Полтавської області, де проживає майже півтора мільйони, — це малувато.

Як звільняють хабарників

— Аваков сказав, що пожежна інспекція — це дуже корупційний орган. Власне, у мене на цю тему є історія про молодого і недосвідченого інспектора, якого через півроку після початку роботи вище керівництво примусило просити хабарі у підприємців — або штрафувати.

— Можу сказати, що диму без вогню не буває. І ваші знайомі це кажуть, і Арсен Аваков. Я був призначений на нинішню посаду рік тому, загалом у структурі працюю 30 років. Ні в кого з підлеглих нічого не просив, тому що переді мною ніхто не ставив таких завдань. Як було раніше? Було, всяке було. Зараз цього немає. Ніяких задач, ніяких прохань. З першого дня казав своїм хлопцям: якщо хтось із вас десь кудись всуне свого носа — до мене не йдіть і не просіться.

— А ви особисто звільняли корупціонерів?

— У цьому році був затриманий з підозрою в отриманні хабаря співробітник одного з підрозділів головного управління ДСНС області. Він був звільнений одразу, як це дозволило законодавство, але судова тяжба ще триває.

— Його по статті звільнили?

— За станом здоров’я.

— У нас чомусь усі підозрювані у хабарництві хворіють. Скажіть, подібного не було серед пожежних інспекторів?

— Останніми роками — ні.

— А скільки їх у нас?

— Більше 80 чоловік в цілому по області.

— Горшков — вам про щось говорить це прізвище, це з історії молодого інспектора?

— Якщо я не помиляюся, він у Києві зараз працює, навіть не знаю де, але, здається, не в структурі ДСНС. Знаю, що з Полтави він був переведений до іншої області. Давно, більше п’яти років тому.

— Володимире Анатолійовичу, як ви думаєте, реформа ДСНС буде успішною за інші?

— Сподіваюся. Але концепція поки що розписана тільки до 2020 року.

— А як же 39 років на реформи оперативно-рятувальної служби в Німеччині?

— До їхнього рівня ми в будь-якому випадку за три роки не доростемо. Але мені б хотілося, щоб перші кроки дали результат і ми побачили, що система працює з більшою користю для людей. Хочу, аби не зникала впевненість у цьому в очах керівників Шишацької громади Олександра Тутки та Білоцерківської громади Івана Лещенка. Вони, до речі, подали інвестиційні проекти до ЕБРР — на умовах співфінасування мають шанси придбати сучасні автомобілі для своїх пожежних частин. Тож нехай за три роки реформувати всю оперативно-рятувальну систему і не встигнемо, але з такими людьми, як вони, 39 років також чекати не доведеться.

Анна ДОВГОШЕЙ

Україна і ЄС: з кордонами і без

Про проект

Редактор проекту:
Анна Довгошей

Україна і ЄС: з кордонами і без
25