23.12.2016 | 11:23

Бандера не прийде: У Полтаві розповіли, що таке декомунізація та де її шукати

Журналіст Роман Грицун Журналіст Роман Грицун | Фото: Анна Ютченко

22 грудня у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського пройшла лекція журналіста Романа Грицуна «Фантастична декомунізація та де її шукати».

Захід відбувся в рамках проекту «Хто ці люди». Його цілі та завдання — інформаційно-роз’яснювальна робота про життя та діяльність людей, імена яких були обрані для топонімів у процесі виконання закону про декомунізацію.

«Хто ці люди» став одним з 10-ти відібраних проектів громадських організацій Полтавщини, на реалізацію яких виділяються кошти з обласного бюджету у 2016 році.

Цього разу лекцію Роман Грицун присвятив не окремій історичній постаті, а процесу декомунізації. Для того, щоб додатково привабити глядачів, він використав у назві заходу фільм за мотивами Джоан Ролінг — «Фантастичні звірі та де їх шукати». На картинку з кіно навіть прилаштували голови Шухевича, Бандери, Петлюри та Леніна, поєднуючи таким чином розважальний та просвітницький контент.

За словами Роман Грицуна, декомунізація в Україні мала п’ять напрямків. Це увічнення перемоги над нацизмом, отримання доступу до архівів спецслужб, правовий статус учасникам боротьби за незалежність України, засудження комуністичного та нацистський режимів. І нарешті перейменування топонімів, пов’язаних з комуністичним минулим.

У листопаді Роман став учасником Школи міжнародної журналістики, яка проходила в Українському Католицькому Університеті. Там Грицун слухав представників європейських країн, у яких проходила декомунізація, а також український істориків (Ярослава Грицака, Володимира В’ятровича) та лідерів громадської думки (зокрема, письменника Сергія Жадана).

Згадуючи цей проект, лектор розповів про досвіди Польщі, Чехії та Естонії. У першій країні декомунізація йшла поруч з люстрацією — багато громадян заповняли спеціальні анкети, де розповідали, чи співпрацювали вони з комуністичним режимом і чому. Відкривши архіви спецслужб, поляки змогли перевірити правдивість анкет.

Напрямки декомунізації в Україні Напрямки декомунізації в Україні

Лектор пояснює декомунізаційний досвід Польщі Лектор пояснює декомунізаційний досвід Польщі

У Чехії ж декомунізація пройшла без заборони Компартії. Там і досі ця ідеологія має підтримку серед громадян. Естонія ж наприкінці 80-х років ХХ століття провела «декомунізацію змови», коли у цій справі допомагало КДБ.

Лектор показав короткометражку «Живі й Нескорені», яку на початку листопада показували у Лондоні. У ній показано два хори у Червонограді Львівської області — «Нескорених» та «Живу пам’ять». У першому співають націоналісти, а другий об’єднав представників «руської общини». Не дивлячись на такі різні погляди, обидва хори уживаються в місцевому будинку культури. Автором сценарію до фільму стала студентка ПНПУ, учасниця НМО «Magnum Opus» Анна Ютченко.

Показ фільму «Живі й Нескорені» Показ фільму «Живі й Нескорені»

Працюючи над есе для Школи міжнародної журналістики, Грицун обрав темою битву з радянським минулим у Полтаві. Він розповів слухачам про спогади екс-директора Департаменту інформаційної діяльності Полтавської ОДА Олега Пустовгара.

За словами колишнього чиновника, на початку 90-х років минулого століття сформувався цікавий «ідеологічний» парадокс: комуністи та націоналісти були опонентами на вуличних акціях, але при цьому «Рух» та Компартія мали офіси в одному приміщенні. Ще цікавішим стало те, що представники цих різних ідеологічних напрямів спілкувалися між собою і навіть спільно святкували корпоративи.

Далі Грицун розповів про перейменування топонімів у Полтаві, яке для переважно й асоціюється з проведенням декомунізації. Наприклад, вулиця Маршала Конєва стала вулицею Євгена Коновальця — для більшості майже нічого і не змінилося.

Впродовж лекції Роман згадував слова історика Ярослава Грицака, який зазначає, що комунізм — це ідеологія для бідних. І для того, щоб остаточно його подолати, потрібно проводити реформи і підвищувати відсоток багатих людей у суспільстві.

Ще однією тезою виступу Грицуна стало те, що декомунізація допомогла нам дізнатися більше про власне минуле:

— Ніколи ще ми не цікавилися своєю історією і не писали про неї, як в останні півтора роки, доки триває декомунізація.

Частина аудиторії лекції

Частина аудиторії Частина аудиторії лекції

На закінчення лекції, заторкнулися теми персон, які об’єднують українське суспільство. За даними соціологічної групи «Рейтинг», тільки 35% українців позитивно ставляться до провідника ОУН Степана Бандери. Тому, за словами історика Ярослава Грицака, він не може стати об’єднуючим для України. Такими особистостями є Тарас Шевченко, Іван Франко, а з сучасників — музикант Святослав Вакарчук та письменник Сергій Жадан.

Ще на початку лекції журналіст зазначив, що гасло «Бандера прийде — порядок наведе» містить у своїй суті комуністичні мотиви: те, що варто сподіватися на якусь силу, яка вирішить усі проблеми. Але насправді нам потрібно брати відповідальність на себе і сміливо рухатися вперед, не чекаючи на нових вождів.

Нагадаємо, що це вже третя публічна лекція Роман Грицуна в рамках проекту «Хто ці люди». Попередні дві стосувалися постатей голови Директорії УНР Симона Петлюри та старшину Армії УНР, письменника Юрія Горліс-Горського.

Прес-служба Полтавської ОДА

Твоя влада

Редактор проекту:
Вікторія Тимошенко

Твоя влада
623