«Добрий день хай буде вам...». Листи до Феодосія Рогового

Історія мого життя є частиною історії моєї батьківщини. (Т.Шевченко)

У минулому році виповнилося б 90 років від дня народження відомого полтавського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Феодосія Рогового.

Небагато полтавських літераторів удостоїлися від літературних критиків таких епітетів як «митець вродженої професійної чесності», «приклад незламної боротьби», який «органічно не терпить фальші ніде і ні в чому — ні в людині, ні в оцінці життєвих явищ, ні в літературі».

Один з метрів української художньої прози, академік Академії наук України Олесь Гончар високо оцінив літературну спадщину Ф.Рогового: «Твори такого рівня, такого зрілого роздуму не часто з’являються в літературі». Видатний майстер слова Юрій Мушкетик згадував, що «письменник жив важко, уболівав за всіх, усе брав близько до серця: і перекаламучений Дніпро, і забур’янене поле, і спустошені людські душі».

Народився Ф.Роговий у Градизькому районі у хуторі Пугачівка, що нині знаходиться на дні водосховища, яке було створене греблею Кременчуцької ГЕС у 1959–1961 роках. В зоні затоплення штучного Кременчуцького моря опинилося 212 населених пунктів, тобто майже 40 тисяч дворів з населенням 133 тисячі осіб. «Злочином віку» назвав письменник це вимушене переселення українських селян з подачі радянських можновладців. Як зазначив один із літературознавців, «любов Ф.Рогового до втраченої малої Батьківщини — це волаюча любов».

Саме цей період на Посуллі — «період виселення» — лейтмотивом відбився чи не на всій його творчості, бо він «пережив його документально». «Кличу-викликаю і шлю важкі заклинання всім тим, хто своєю силою розпорядив зігнати-зрушити з правічних осель сотні тисяч селянських сімей, розвіявши по всіх усюдах їхній дух і нажиток» — гнівно кликав Феодосій Роговий з гори Пивихи у своєму романі «Ви ж таки люди...».

Романом «Свято останнього млива» Ф.Роговий хотів «здвигнути люд. Бодай схаменути чи навіть зупинити від подальших руйнацій тих безрозсудних, котрі вбачали в подніпровському, а особливо в кременчуцькому потопі якісь глобально рятівні перетворення на краще».

Радянська система роками не допускала його художні твори до читача, боялася оприлюднювати оригінальні авторські тексти, нівечила їх (Ф.Роговий: «по моїх творах топчуться»).

Нелегкою була творча доля митця, який не поступався моральними принципами, впевнено стверджуючи: «У житті я не взяв жодної фальшивої ноти».

Феодосій Роговий своїми творами нагадує нам про найвищу сутність життя людини — творити добро.

У літературному доробку письменника є сатиричні вірші, новели, оповідання, публіцистичні статті, рецензії, педагогічні етюди, нариси, які друкувалися в обласній та республіканській пресі. Ф.Роговий є автором романів «Свято останнього млива» (за який він удостоєний Національної премії України ім. Т.Шевченка), «Зрушені люди», «Поруки для батька», «Великі поминки», «Гріх без прощення» (незавершений).

Книга «Добрий день хай буде вам...» продовжує серію матеріалів із життя і творчості Феодосія Рогового, доповнює раніше видані збірники його щоденників і записників «Я світові потрібен як приклад, як можливість» (2009) та його листів «Удосвіта, коли не спалось» (2009). В ній зібрані листи до Ф.Рогового від О.Твардовського, Б.Олійника, П.Ротача, Г.Тютюнника, І.Бокого, Ю.Мушкетика, С.Жураховича та ін.

Сьогодні інтерес до традиційного епістолярію значно зменшився, можливо, через те, що в наше життя впевнено увійшли технічні засоби комунукації. Ми вже не уявляємо життя без соціальних мереж, звикли до блогосфери.

Проте епістолярний жанр залишається незамінним, особливо коли йдеться про усвідомлення життєвого і творчого шляху митця, його взаємин із сучасниками. Він не тільки відтворює атмосферу того часу, надає необхідну інформацію про примхи долі та творчість митця, а й передусім оживляє образ письменника, наближає його до читача, руйнує часовий бар’єр у сприйнятті митців попередніх епох.

На матеріалах життєвого шляху видатних особистостей можна формувати у молодого покоління кращі моральні якості — любов до праці, рідного краю, свого народу, чесність, принциповість, високу ідейність.

Видання розраховане на широке коло читачів, зокрема, учнівську молодь, студентів, учителів-словесників, літературознавців, краєзнавців, бібліотекарів.

Оксана ЛІСАН, начальник відділу видавничої справи Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій Полтавської ОДА