Викладач контемпу Ірина Домненко: «Не можна зробити композицію і не вкласти в неї ніякої думки»

—​ Ірино, розкажіть, будь ласка, про контемп. Для мене особисто, як пересічного землянина, ці слова нічого не кажуть, хоча я був у Вас на тренуваннях і бачив, що це таке. Що це за танець, для кого він і наскільки він зараз популярний?

—​ Ви не перший і не останній, хто не знає, що таке контемп, тому що, коли говориш, яким мистецтвом займаєшся, то люди відразу питають: «А що це таке?». Це танець, який, як і більшість танцювальних напрямків, виник на основі класичної хореографії, але він відходить від неї, руйнує досить строгі канони балетної хореографії. Спочатку з’явився модерн, потім — джаз-модерн, і на основі джаз-модерну якраз і виник контемп. В перекладі з англійської — плинний, сучасний — тобто танець, який змінюється досить швидко, підлаштовуючись під сучасні тенденції.

Ірина Домненко

—​ А в чому його конкретна особливість?

—​ Елементи імпровізації, акробатичної майстерності і досить висока ідейна наповненість. Це перш за все стиль, який дуже спирається на ідею танцю. Не можна зробити композицію і не вкласти в неї ніякої думки. Це не буде контемп, це буде просто аеробіка під музику.

—​ Я чув ще про контактну імпровізацію. Це те саме, що контемп?

—​ Ні, це одна з технік контемпорарі і вона досить популярна, особливо в Києві та Харкові. З’являються навіть цілі школи контактної імпровізації...

—​ Навіть театри...

—​ Так. І вони роблять постановки саме на базі цієї техніки. Але, як говорять самі викладачі, вона не є концертною. Це більше для самозаглиблення або пізнання тіла, себе. Тобто це не концертний варіант виступів, а більше як...

—​ Медитація...

—​ Медитація і техніка для тренувального залу.

—​ Іра, а скільки Ви займаєтеся цим видом танців?

—​ Я займаюся з 2008 року, викладати почала у 2012-ому. Тобто нашому колективу уже 3 роки і декілька місяців.

—​ Але ж немає університетів, де навчають цьому. Де викладачі черпають для себе це натхнення і хто ще цим ділиться, можливо, якісь майстер-класи? Який в Україні рівень розвитку контемпу?

—​ Як показує практика, рівень розвитку українського і європейського контемпу досить відрізняється. Ми поки що трохи відстаємо. Звісно, окремо контемпу не навчають. У нас дуже мало якихось танцювальних академій, це не так, як в США, де є школа Джуліард. Але є майстер-класи, вони здебільшого недешеві, найближчі — у Харкові або в Києві. Є навіть тижневі майстер-класи, цілі цикли. Туди можна поїхати і повчитися навіть у декількох педагогів — не тільки українських, але й європейських та американських — і отримати сертифікати про проходження даного навчання, отримання певного рівня. Плюс самонавчання. Якщо це студенти хореографічних вузів, то зараз, крім народної, класичної та бальної хореографії, є напрямки сучасної хореографії, де вивчається контемп.

Постановка колективу

—​ Прекрасно. Тобто можна навчитися?

—​ Можна.

—​ І можна вчити? Хто приходить до вас на заняття?

—​ До мене приходять різні люди: як за віком, так і за рівнем підготовки...

—​ І за статтю? Чи ні?

—​ За статтю здебільшого дівчата, бо чоловіки вважають, що це не чоловічий танець, вони здебільшого полюбляють хіп-хоп, брейк. Хоча в мене були в групі і хлопці, але вони зараз, на жаль, або поїхали працювати, або з інших обставин не відвідують студію.

Є студії, які більш професійно займаються контемпом — там дітей навчають змалечку і до випуску або до 20 і більше років. До мене приходять люди, які коли-небудь займались будь-якими танцями, ті, хто взагалі вперше почув про цей танець і вирішили для себе відкрити щось нове. Є діти, є підлітки, є дорослі.

—​ Тобто спеціального рівня підготовки не потрібно?

—​ Якщо це хобі-група (а в мене половина учнів — це хобі-група), то так. Можна прийти з нульовим рівнем підготовки і почати займатись. Але якщо людина займалася до того якимись танцями, то, звісно, результати в неї будуть кращі.

—​ Тобто фізична підготовка важлива?

—​ Важлива. У контемпі дуже важлива, оскільки в цьому стилі є дуже багато акробатичних елементів. І якщо тіло непідготовлене, якщо м’язи слабкі, то людина не зможе виконати трюки, падіння, перевороти.

—​ Але знову ж таки наполегливість переможе, так?

—​ Звісно, на будь-якому тренуванні ми займаємося фізичними вправами, щоб привести м’язи у ту форму, яка потім допоможе робити трюки і підтримки.

Танець

—​ Я зрозумів, що контемп — це танець, який дозволяє пізнати себе. І для цього є спеціальні вправи (ми приходили до вас на тренування), які допомагають зрозуміти музику, себе, своє тіло. Що це за вправи, в чому їхня особливість?

—​ Є спеціальні акторські вправи, які допомагають нейтралізувати замкненість людини. Вона, коли приходить в танцювальний зал, перелякана, бо ніколи не бачила в дзеркалі, як вона рухається, а тут ще поруч інші люди, які (як їй здається) танцюють набагато краще і виглядають набагато ефектніше. Тому людина опиняється у стресовій ситуації. Але якщо додати до цього ще імпровізації, плюс зробити це все, наприклад, з закритими очима (коли людина не бачить ні оточуючих, ні себе), тоді починається рух від внутрішнього, не від того, як ти себе бачиш в дзеркалі, а від того, як ти це відчуваєш. І тоді ці рухи виходять природнішими, оригінальними і наповненими. Тобто це не те, що я хочу показати, а те, що я відчуваю і передаю це через тіло. Імпровізація, контактна імпровізація, акторські вправи допомагають досягти оцього балансу між тим, як людина відчуває і тим, що вона потім передає в рухах.

—​ Розкажіть, будь ласка, про свій колектив, якому вже три роки...

—​ Ми виступаємо здебільшого на полтавських сценах, оскільки склад колективу постійно змінюється. Але є і здобутки на інших рівнях. Ми стали срібними призерами на фестивалі у Харкові. У межах Полтави намагаємося якомога частіше виходити на публіку, співпрацюємо з іншими танцювальними колективами. Минулого року ми працювали з театром Т.А.К.Т. і зробили з ними спільну постановку за мотивами роману Федора Достоєвського «Ідіот», презентували її у червні. Публіка сприйняла виставу схвально, і нам дуже втішно, що ми змогли все правильно передати. Тому плануємо й далі співпрацювати.

—​ Мені здається, що цей жанр і створений для театру...

—​ Так, як я вже говорила, він обов’язково повинен передати якусь ідею, тому доцільний для театральних постановок. Якщо брати інші стилі танцю, то там можна танцювати просто, не вкладаючи в це високу ідею чи сюжет. А от в контемпі, навіть на фестивалях, оцінюється задумка хореографа й ідея, яку він вклав у постановку.

—​ Скільки у Полтаві є ще таких колективів, які займаються контемпом?

—​ Найбільших — три-чотири. Ті, які займаються контемпом, презентують себе саме як колектив і виступають на сценах, їздять на фестивалі, займаються на майстер-класах.

Ірина Домненко з вихованцями

—​ У Полтаві є фестивалі контемпу, де можна побачити, куди приходити, які є майданчики?

—​ Є фестивалі, які проводяться у Полтаві, наприклад, «Зоряний Олімп». Але фестиваль, який би організували місцеві і щоб він був саме направлений на контемп, на жаль, немає. Є в Харкові фестиваль «Адоната», він спеціалізується саме на контемпі і модерні — досить молодий, але, думаю, у нього велике майбутнє.

У Полтаві такого поки що немає, але я сподіваюся, що у майбутньому спільними зусиллями зможемо цю ситуацію виправити.

Розмову провів Сергій ОДАРЕНКО, телестудія «Місто»

Над текстом працював Роман ПОВЗИК, НМО «Magnum Opus»