Люди, які поспішають у ДТП
Складається враження, що люди постійно поспішають. Чи їдуть вони на автомобілі, чи йдуть пішки по вулиці. Проходячи по вулицям, ми бачимо як швидко летять автомобілі, як перед ними перебігають дорогу пішоходи.
Водії не бажають поступатися дорогою пішоходам, а ті прагнуть потрапити на інший бік вулиці не дивлячись ні на що.
Наприклад, на перехресті вул. Леніна та вул. Комсомольскої стоїть світлофор, на якому відраховуються секунди то на червоному, то на зеленому тлі. Коли пішоходам залишається ще 7 секунд почекати зеленого світла, для водіїв вже горить червоний. Тому, не дочекавшись зеленого, люди біжать через дорогу. Водії, в свою чергу, не витримують дистанцію між місцем зупинки автомобіля і пішохідним переходом. Вони під’їжджають впритул, або й зовсім зупиняються посеред переходу.
З іншого боку перехрестя пішоходи віддячують водіям тим, що взагалі ігнорують світлофор. Коли автомобілям світить зелений, пішоходи перетинають вулицю просто перед ними. То де ж тут етика?
Відомо, що світлофор, який надає більше часу пішоходам, ніж автомобілям, знаходиться між вулицею Фрунзе і зупинкою Луначарського. Для пішоходів зелений світить 60 секунд, а для водіїв — 30. Але, не зважаючи на це, пішоходи, як і водії, також намагаються протиправно долати цю «перешкоду». Пішоходи намагаються перебігти дорогу на червоний колір, незважаючи на рух автомобілів. Водії зупиняються впритул, а маршрутчики взагалі чи заїжджають на перехід, чи взагалі ігнорують його та світлофор — чимдуж їдуть на червоний до зупинки, аби набрати більше пасажирів.
На перехресті вул.Комсомольскої та вул.Гагаріна пішохідних переходів майже не видно. Чи то зима була сувора, чи просто їх так малювали. А дорожній знак взагалі заховався від водіїв поміж дерев. Водії їдуть як заманеться, не звертаючи увагу на те, що люди вже стоять на переході. Якщо хтось все таки відважиться пропустити пішоходів, то люди вважають такого водія чесним та більш людяним.
Якщо ж іти від кінотеатру ім.І.Котляревського до міської ради, то долати проїжджу частину громадяни мають через підземний перехід «Злато місто». Проте людям, мабуть, важко спускатися та підійматися, тому вони ігнорують сходи і перетинають дорогу нагорі, незважаючи на рух транспорту, постійно нарікаючи на водіїв.
Біля педагогічного університету між корпусами взагалі немає жодного переходу. Тому, поспішаючи на пари, студенти піддаються ризику потрапити під машини.
Якщо ж переходити вулицю Пушкіна — від пам’ятника Лялі Убийвовк до школи під номером 10, то тут теж можна наразитися на небезпеку. Хоч там і є пішохідний перехід, а перед ним «лежачий поліцейський», водії все одно поспішають. Вони намагаються об‘їхати «поліцейського», не збавляючи швидкості, проскакують його з байдужим ставленням до правил.
Також можна помітити, що модною тенденцією стало розмовляти по мобільному телефону під час виконання водієм якихось маневрів. Але ж ці розмови по телефону відривають увагу водія від дороги, й він може не помічати інші машини, пішоходів і т.д.
Виправити цю проблему можна тільки за допомогою двох змін. По-перше, відновити пішохідні переходи та встановити дорожні знаки. По-друге, водіям і пішоходам треба пам’ятати про ґречне ставлення одне до одного, й те, що краще запізнитися, ніж потрапити в ДТП.
Георгій ВОЛОШИН
