Розмір тексту

На міжнародному фестивалі «Калинові мости» роботи журналістів «Лтави» вибороли перемогу

«Калинові мости» — це польсько-український фестиваль теле- та радіопрограм, що висвітлюють найрізноманітніші аспекти життя двох народів від минулого і до сьогодення. Вперше фестиваль організували у 2010 році за ініціативи журналіста та громадського діяча — Степана Мігуса, Голови Ольштинського відділу об’єднання українців у Польщі, Рівненської обласної державної телерадіокомпанії та Ольштинського радіо і телебачення.

Цього року журналісти із України, Польщі та Білорусі представили на розгляд журі сорок телевізійних та тридцять радіпрограм.

Творчі роботи журналісток ОДТРК «Лтава» Олени Вахницької та Юлії Новікової повернулися з нагородами. Цього разу представляти ОДТРК «Лтава» в Польщі жереб випав Юлії Новіковій. Тож, саме її ми запросили поділитися враженнями від подорожі.

На що саме спрямований фестиваль?

— Цей фестиваль спрямований на те, щоб показати журналістам з України життя в Польщі, устрій держави, щоб потім мати змогу вичерпно розповісти своїм слухачам та глядачам про Євросоюз. Про те, що для України означатиме членство в ЄС. Ми були на різноманітних підприємствах, як державних, так і приватних, щоб зрозуміти, як там працедавець ставиться до своїх підлеглих, які в них є соціальні гарантії.

Ми спілкувалися з українцями в Польщі, які народилися в нашій державі, чи їхніх батьків переселили з України в Польщу, ще кілька поколінь тому. І вони цінують «українськість» так, як можливо не цінуємо ми. Та це, мабуть, тому, що вони намагаються не просто зберегти українські традиції та культуру на території іншої держави, а не загубити свою національну ідентичність. Українська діаспора в Польщі дуже сильна і вони багато чого роблять для того, щоб діти, які мають українське коріння, та вже народжені в Польщі, не забували звідки родом. Навіть в Вармінсько-Мазурському воєводстві є дві школи з українською мовою навчання.

Юліє, розкажи про свою роботу яку ти відправила на конкурс, зокрема, про що твоя радіопередача.

— На конкурс відправляла роботу в номінації «Нас надихало Шевченкове слово». Мала назву «Шевченковою долею». Писала про нашого земляка громадського діяча, лідера просвітницького руху на Полтавщині Володимира Петровича Степанюка.

Чому саме про нього?

— Ця людина мене зажди дивувала, в хорошому сенсі. Я неодноразово їздила на заходи, ним організовані. Мені хотілося, щоб хто не знав, дізнався про цього палкого патріота, який за допомогою Шевченка, його творчості, намагався плекати та вселяти любов до України полтавцям. Володимир Степанюк помер 3 червня 2014-го. І от саме в пам’ять про нього і була написана ця програма. Я його не знала близько, та під час написання програми його донька Ірина Корніло допомогла розкрити Володимира Петровича, як сім’янина, людину, який дуже любив свою онуку. І хоч інколи на тиждень в нього не було жодного дня без заходу, але він знаходив час, щоб пограти з Аделіною (онука) в футбол, чи навчити її кататися на велосипеді. Володимир Петрович так багато робив усього для інших, мені захотілося зробити щось для нього.

Яку саме нагороду ти отримала?

— На VI Міжнародному телерадіофестивалі «Калинові мости» мою роботу журі оцінили на друге місце. Отримала диплом другого ступеня, але, думаю, вагоміша винагорода — це можливість познайомитися з Польщею та українською діаспорою цієї держави.

Взагалі, були представлені дві роботи від Полтавської ОДТРК «Лтава»: від журналістки Олени Вахницької і від мене. Робота моєї колеги посіла перше місце. Олена вже вдруге бере участь у цьому конкурсі.

Що позитивне можна перейняти в сусідньої країни?

— Перейняти? Я б, мабуть, хотіла, щоб кожен українець, який безпосередньо живе на території нашої держави, любив її так само віддано і несамовито, як люблять її польські українці. І те ж саме про мову. Хоча, можливо, така любов можлива тільки на відстані.

Особисто мені в Польщі сподобалися найбільше дороги і наявність велосипедних доріжок. Мені їх дуже не вистачає в Полтаві. І таке відчуття, що в містах сусідньої держави велосипедистів поважають більше, ніж пішоходів. А ще вразила мене студія на Ольштинському радіо. Там заступник організації розповів нам, що радійники в Ольштині на кращому рахунку, ніж телевізійнки: в них більші зарплати, та й грошей на облаштування тих самих студій виділяється більше. От би і в нас так було!

Альона МИХАЙЛИК

Нова «Лтава»

Редактор проекту:
Катерина Шаповал

84

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему