Журналістка ОДТРК «Лтава» потрапила в десятку переможців всеукраїнського конкурсу
Олена Вахницька — автор та ведуча суспільно-політичного проекту «Точка зору», програм «Полтавщина багатонаціональна», «Азбука споживача» та «Гіппократ». Пані Олена брала участь в конкурсі для регіональних ЗМІ, який влаштували в рамках проекту «Синергія в дії», який став стартовим майданчиком для наступного конкурсу з Євроінтеграції нашої держави. Участь у якому брали журналісти з усіх куточків України.
Кожен конкурсант виклав своє бачення теми — «Угода про асоціацію: шанси та виклики». Конкурс тривав три місяці, і за цей час обрали кращі задуми. З майже двохсот робіт, які реально відображали тематику, коло звузилось до двадцяти п’яти кращих. А з двадцяти п’яти залишилось десять конкурсантів, до когорти яких ввійшла й наша журналістка. Ініціювало та фінансувало цей проект Посольство Великої Британії. З переможцями конкурсу в Києві зустрівся пан Саймон Сміт та голова журі Олексій Курка, координатор з комунікацій посольства. Вони вручили нагороди переможцям, поспілкувалися з ними, а також взяли участь в інтерв’ю.
Як винагорода, на конкурсантів чекала поїздка до Польщі, аби на власні очі побачити перспективи, що відкриються перед країною після завершення процесу євроінтеграції.
Пані Олена нам розповіла про конкурс та що, на її думку, головне для вступу в Євросоюз:
— Коли відбувався черговий конкурс, я отримала пропозицію взяти в ньому участь і погодилась. Тим більше, що тема для мене цікава. Кожен писав про своє, адже тема багатовекторна. В програмі «Азбука споживача» в мене чимало сюжетів про міжнародну систему стандартів — HACP та ISO. Коли йдеться не тільки про якісні товари, а й про те, наскільки діяльність підприємства впливає на екологію. Ця система досить серйозна і запроваджена практично на всіх підприємствах Євросоюзу. Там комплексний підхід до виробництва. Також порушила тему енергоощадних технологій та наскільки це важливо для України, зокрема, коли ми говоримо про економію ресурсів. А також про те, що було б непогано, якби, скажімо, представники малого та середнього бізнесу мали змогу напряму спілкуватися з виробниками чи бізнесменами, які вирощують чи виробляють такі ж товари. Це дало б можливість обмінюватися інформацією, технологіями чи ділитися досвідом з закордонними колегами. Адже найбільші надходження до бюджету в будь-яких економічно-розвинених країнах — це середній і малий бізнес. Вони найшвидше переорієнтовуються на потреби ринку.
З ким зустрічались, які зустрічі найбільше запам’ятались?
— Були зустрічі на найвищому рівні з Віце-міністром Бюро Комітету Європейської Інтеграції Євою Осьнецькою-Танецькою, саме вона впроваджувала курс євроінтеграції в Польщі. Маршалком Сенату Республіки Польща — відповідник нашому голові Верховної Ради та Директором Антикорупційного бюро Кшиштофом Краком. Віце-прем’єр-міністр Польщі, Голова Ради Судочинства та головний редактор газети «Виборча» також приділили нам час.
Але найяскравіша зустріч була з легендарним Лехом Валенсою — першим керівником профспілки «Солідарність», лауреатом Нобелівської премії миру. Дуже яскрава особистість: простий у спілкуванні та стратегічно мислячий. Майже годину спілкувались, розмовляли на різноманітні теми, порушили і тему люстрації. Він розповів, наскільки важливо, щоб керівні місця очолювали професіонали, а не розподілялись за квотами владної партії.
Що Вас найбільше вразило в цій поїздці?
— Відкритість чиновників. Ви можете легко потрапити на прийом від міністрів до прес-секретаря невеличкої міської ради. Всі вони відкриті для спілкування з своїм народом. В меріях та міністерствах є електронні табло, на яких вказано вільний час для прийому громадян, і ви можете обрати зручний для себе. Вас обов’язково вислухають з будь-якого питання. Також є час он-лайн спілкування в інтернеті, чиновники — завзяті користувачі соціальних мереж. А молодь привчають до активної громадянської позиції, але в ненав’язливій та цікавій формі.
В Польщі вже пройшла децентралізація, нам вона скоріше потрібна чи ні?
— Так, вони давно впровадили децентралізацію, податки залишаються на місцях. Це дає можливість розвиватись містам, маленьким містечкам, селам. Всі школи, в кожному селі чи місті, оснащені передовими технологіями. Але є свої недоліки в впровадженні децентралізації для нас. Потрібен гарний фундамент, як мінімум, налагодити інфраструктуру між населеними пунктами.
Пані Олено, тож які Ви зробили висновки, входження в Євросоюз потрібне українцям?
— Вступ до Європейського Союзу — це гарна перспектива, але українцям потрібно змінювати своє мислення. Можеш заробити, але треба бути чесним. Євросоюз має свої недоліки. Наприклад, фермери в Польщі мають великі урожаї, але маленькі квоти для продажу в інших країнах Євросоюзу. Тож внутрішній ринок сільгосппродуктів перенасичений і продукти для своїх споживачів не дорогі і натуральні. А плюс в тому, що, наприклад, фермери, продаючи продукцію в країнах ЄС, не платять мито. Зараз одна із затребуваних професій — логістика, адже поляки налагоджують зовнішні ринки. Для нас Євросоюз відкриває різні можливості для громадян, підприємств, різних галузей і для України загалом. Головне, щоб чиновники працювали на благо держави. А ще чимала надія на молодь, яка переймає досвід та вчиться всьому новому, щоб потім впроваджувати це в нашій країні.
