15.06.2011 | 18:50

«Справа про сволоту» дійде до Вищого суду

Апеляційний суд Полтавської області сьогодні залишив без змін рішення Оржицького районного суду стосовно позову Василя Ільченка до Григорія Рибачова

Хоча, на думку позивача, дане рішення було безпідставним та необґрунтованим. За словами голови Лазірківської сільської ради, мешканці, які чули брутальні слова Рибачова на адресу свого сільського голови, вкрай незадоволені несправедливістю. Ільченко нагадав про статтю 68 Конституції України, про те, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися її та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Нагадаємо, за словами голови Лазірківської сіслької ради Василя Ільченка, голова Оржицької РДА Григорій Рибачов у присутності численних свідків назвав його сволотою. Факт приниження честі, гідності і ділової репутації Оржицький районний суд не визнав. А сьогодні не визнав і Апеляційний суд Полтавської області.

Сьогодні до редакції надійшов лист від Василя Ільченка з цього приводу, який ми публікуємо:

«Моя надія про об’єктивність та неупередженість апеляційного суду, а також на ухвалення законного рішення, як того вимагає Конституція України та ЦПК України, виявилася марною... На моє переконання рішення апеляційного суду було упереджене та однобоке, а тому я і надалі залишаюся при тій думці, що відповідач Рибачов Г.І. однозначно порушив мої особисті немайнові права на повагу до гідності і честі та на недоторканість ділової репутації.

Суд проігнорував мої пояснення, пояснення мого представника про те що головний доказ по справі — це мої свідки, які надали суду першої інстанції правдиві свідчення і вони не є зацікавлені особи. Висновок суду першої інстанції про зацікавленість свідків є надуманим та хибним.

А от свідок зі сторони відповідача Пищида В.Г., яка була заявлена вже після першого слухання, дійсно надала суду завідомо неправдиву та недостовірну інформацію, тим самим порушивши присягу. І вона також є безпосередньою підлеглою відповідача, тому що працює на посаді його заступника, а тому є суто зацікавленою особою по даній справі.

Крім того, до апеляційного суду мною було подано клопотання про допит ще одного свідка по справі, яка по закінченні зібрання вела розмову з головою районної ради Карловим В.М. і знаходилася поруч з Рибачовим Г.І. в той момент, коли він говорив брутальні слова на адресу Ільченка В.Г. і в той момент вона ще й прокоментувала до людей фразу: „...Оце так інтелігенція приїхала до нас з Оржиці“

Заявити раніше даного свідка не було можливості в зв’язку з доглядом її за хворою дитиною.

Але апеляційний суд відмовив у даному клопотанні, і свідка, яка особисто приїхала до Полтави надати суду правдиві свідчення, не було допитано. Людина повернулася в село глибоко розчарованою та зневіреною...»

Василь Ільченко тепер сподівається на Вищий Божий суд і суд вищої інстанції України. Говорить, що може дійти і до Європейського суду із захисту прав людини, тому що вважає: є елементарна справедливість, за яку варто боротися.

Натомість Григорій Рибачов наполягає: він ніколи не вів себе брутально до відношенню до позивача.

Який суд поставить крапку в цій справі?

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Політика і влада