На Полтавщині охороняють особливо цінні... болота

2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсарі була підписана Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів. Україна є учасником цієї Конвенції з 1996 року, коли був прийнятий відповідний Закон України. 

Попри інколи зверхнє ставлення пересічних громадян до боліт, насправді це — важлива частина нашої природи. Тут беруть початок річки, нерестяться риби, ростуть унікальні квіти, живуть рідкісні птахи. Чимало водно-болотних угідь і у Полтавській області. Як розповіла головний спеціаліст держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області Ірина Євдокимова, відкриті заболочені землі Полтавщини складають майже 86 тисяч гектарів, що дорівнює 2,9% всієї площі області. Насамперед, це — чарівна Сулинська затока, заплави річок Ворскли, Псла, Кременчуцькі плавні. Вони визначені серед інших українських угідь, як перспективні для внесення до Рамсарського списку. Науковці говорять, що тут живуть понад 130 видів хребетних тварин: 19 видів ссавців, 80 видів птахів, 24 види риб, плазуни та земноводні. Зустрічаються рідкісні тварини та птахи, занесені до Червоної книги України: чернь білоока, лежень, лебідь малий, гоголь, кулик-сорока, журавель сірий та інші.

Пріоритетами в напрямку відтворення водно-болотних систем на сьогодні є виявлення цінних об’єктів, забезпечення їх охороною, а також екологічно безпечне використання їхніх ресурсів. Наприкінці минулого року природно-заповідний фонд України, відповідно до Указу Президента, поповнився новими територіями, в тому числі й на Полтавщині. Серед них зокрема — ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський» у Лохвицькому районі. На його території охоронятимуть і водно-болотні угіддя. 

Пальчатокорінник м'ясо-червоний – болотна орхідея, що росте на Полтавщині

Територія ландшафтного заказника «Христанівський» — 1705,2 гектара. Створений він в околицях села Христанівки Лохвицького району для збереження біологічного і ландшафтного різноманіття унікальних лісостепових та заплавно-болотних природних комплексів Лівобережної України. Його територія охоплює різноманітні природні ландшафти долини річки Сули — підвищений правий берег із остепненими та широколистяно-лісовими ділянками, заплавну частину із старицями, рукавами з водними та прибережно-водними комплексами, болотами — високотравними, низькотравними, чагарниковими, луками, засоленими місцями, притерасну частину із вільховими лісами. На території заказника виявлено 13 рідкісних видів флори (лісові, лучно-болотних, водних). Тут ростуть навіть два види болотних орхідей, занесених до Червоної книги України. Також у заказнику мешкають 256 видів наземних хребетних (14 видів занесено до Червоної книги України), 191 вид птахів (11 видів занесено до Червоної книги України).

Отже, полтавцям залишається тільки пишатися тим, що в нашому краї ще залишилися ділянки справжньої української природи. І, звісно, робити все, щоб вона такою і залишилася. І це стосується, звісно, не лише водно-болотних угідь.

Ганна КОЗЕЛЬСЬКА, «Полтавщина»