1.06.2011 | 9:55

Хімічні харчові добавки несумісні з дитячим організмом

Харчові добавки творять справжні «дива» Харчові добавки творять справжні «дива» | Фото: lv.lv

Ні для кого не секрет, що з кожним роком кількість школярів, у яких лікарі констатують ті чи інші проблеми із здоров’ям, збільшується

Як повідомили в прес-службі ДП «Полтавастандартметрологія», серед дитячих недугів почастішали не лише звичні алергії та сколіози, а й дискінезії жовчовивідних шляхів, підвищений рівень ацетону в крові, регулярний головний біль, проблеми з нирками та зором. Одна чи не найвагоміша причина цьому — якість нашого харчування.

Ситуація в Україні із цим далеко не краща. Нав’язливі рекламні ролики, якими кишить телепростір, щодня «вбивають» в голови підростаючого покоління, що чіпси, енергетики та газовані напої це круто й стильно. Для кращого просування своїх товарів на ринок, виробники вкладають в яскраві пакуночки іграшки, фішки, постійно оголошують акції, переможцям яких обіцяють призи, а ось про наслідки вживання такої їжі скромно мовчать. А окрім цукру чи солі всі ці продукти містять велику кількість консервантів та інших добавок, які сприяють виникненню холециститів, панкреатитів, захворювань серцево-судинної системи тощо.

Харчові добавки творять справжні «дива»

Харчові добавки — це речовини природного чи синтетичного походження, які додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів чи готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників (полегшення технологічної обробки, здешевлення та скорочення технологічного процесу, покращення зовнішнього вигляду тощо). Розрізняють аж 30 різноманітних функцій, які виконують ці речовини: їм під силу загустити будь-яку рідину, поєднати речовини, які в природі не можуть тривалий час зберігатися разом, наприклад, фрукти та молокопродукти, перетворити на однорідну суміш олію й воду і таке інше.

На маркуванні продукції, поряд з назвою добавки, ми, як правило, читаємо: «натуральний», «ідентичний натуральному» чи «штучний», що це означає?

Натуральні добавки (барвники, ароматизатори та інше) — це компоненти і суміші з натуральної сировини. Наприклад, лимонний ароматизатор отримують шляхом екстракції ефірного масла із цедри лимону. Якщо в продукт додано натуральний ароматизатор, то на упаковці (етикетці) буде зазначено: «йогурт з лимоном (з полуницею)», або «лимонний йогурт».

Добавки нумеруються в залежності від тієї функції, яку вони виконують. Розділяють близько 50 функціональних класів харчових добавок, які об’єднали у кілька великих груп. Визначити до якої групи добавок належить та чи інша «єшка» можна за цифровим індексом:

  • Е100-Е182 — барвники;
  • Е200-Е280 — консерванти;
  • Е300-Е391 — антиоксиданти, регулятори кислотності;
  • Е400-Е481 — стабілізатори, емульгатори, загусники;
  • E500-Е585 — різні (регулятори кислотності, поліпшувачі муки, розрихлювачі, комплексоутворювачі, регулятори вологи тощо);
  • Е600-Е699 — підсилювачі смаку та аромату;
  • Е700-Е899 — запасний діапазон позначок;
  • Е900-Е999 — антифламенги (піногасники), підсолоджувачі;
  • Е1000-Е1521 — речовини для глазурування, роздільники, герметики, текстуратори, солі-плавники, гази-витискачі (пакувальні гази для харчових продуктів у аерозольній упаковці), речовини для змащення пекарських форм.

Така класифікація є умовною, оскільки одні й ті ж добавки можуть поєднувати в собі різні функції. Наприклад, сульфіт натрію Е221 є одночасно і консервантом, і антиоксидантом.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»

Новини медицини