Ліліана Бєлашова знайшла своє місце у депутатській родині

Ліліана Іванівна — голова правління ВАТ «Полтаваголовпостач». Член політичної партії «Совість України», обрана депутатом міської ради від округу № 8 (район авіамістечка).

Ліліана Бєлашова

— Ліліано Іванівно, як так сталося, що ви вирішили стати депутатом?

— Це сталося не само по собі. Просто я хотіла, в силу своїх можливостей, принесли користь рідному місту.

— Чому ви балотувалися саме від «Совісті України»?

— Тому що це рідна, наша, полтавська партія. А не хтось звідкись приїхав. Це як одна велика родина, де ми добре знаємо один одного і робимо одну роботу. Полтава взагалі специфічне місто у цьому плані.

— Як ви познайомилися із Олександром Мамаєм?

— Навіть не пам’ятаю, як це відбулося. Ми знайомі дуже багато років, товаришуємо із його дружиною.

— Співпрацюєте з міськвиконкомом без проблем?

— Суперечки бувають. Але я допомагаю конструктивно вирішувати питання.

— Ви вже почали приймати відвідувачів, маю на увазі виборців?

— Так, у моєму окрузі в ЖЕКу № 7 мені виділили цілий кабінет, по вівторкам з 13:00 до 16:00 я там веду прийом громадян.

— З якими проблемами найчастіше звертаються?

— Основні проблеми авімістечка — стан житлових будинків, який подекуди жахливий, тому що вони старі й ремонтувалися за принципом «я тебя слепила из того, что было». Є у нас проблема незакінченого будівництва, маю на увазі спорткомплекс. Помпезно відкрите будівництво закінчилося на рівні паль. Пляма така тепер — і для мікрорайону, і для міста. Новий інвестор сьогодні нічого там не робить, очевидно, через кризу.

Окремо розмова — про проблему хаотичного паркування, у тому числі на газонах. Сьогодні працюю над тим, щоб врахувати інтереси і автомобілістів, і мешканців, яким транспортні засоби заважають жити.

— А взагалі із глобального по місту — що вдалося зробити?

— Ну, вже можу дещо розповісти, так. Згідно з моєю ідеєю ми спорудили соляну кімнату в дитячій поліклініці першої міської лікарні для діток із хронічними хворобами органів дихання. І, хоча це в авіамістечку, її послугами користуються всі, хто потребує. Дуже пишаюся нашим спільним соціальним проектом з «Київстаром». «Почуй мене!» допомагає людям з вадами слуху та мовлення викликати екстрені служби за допомогою безкоштовних SMS на номери 101, 102, 103 і 104. А якщо зовсім глобально — то сьогодні я відповідальна за переговори із власником Кадетського корпусу з приводу приведення зовнішнього вигляду споруди у належний стан. Так, пан Нафталь наступного тижня планує приїхати із Ізраїлю до Полтави. Сподіваюся, ми зустрінемося і наша розмова піде на користь місту.

— Ліліано Іванівно, як голова постійної депутатської комісії ви тільки керуєте чи приймаєте удар на себе?

— Це складна робота і, думаю, далі буде ще важче. Коли просто живеш у місті, глибоко не занурюєшся у ті проблеми, які існують, поверхово ставишся до всього. А тепер мені необхідно вивчати кожну ситуацію глибоко і з усіх боків. Виявляється, дуже багато того, що Полтава колись мала, зникло, що будувала — зруйновано.

— Пріоритетні завдання вашої комісії, які вони?

— Комісія велика і хочеться не забути ні про що. Приміром, деякі види спорту мали підтримку з боку колишньої влади, інші — ні.

— Ви маєте на увазі фігурне катання, спорудження льодових майданчиків?

— Колись у Полтаві були школи фігурного катання, хокею на льоду. Декілька років тому вони благополучно зникли через відсутність фінансування. Хочеться відродити ці види спорту, вони приносять користь здоров’ю дітей. Фігуристам також — культурний розвиток через музику, а хокей виховує мужність і терпіння у хлопчаків.

Взагалі у цьому плані моє завдання полягає у тому, аби спорт набув масового характеру — як серед дітей, так і серед дорослих. А ще мені імпонує принцип Олександра Федоровича з приводу того, щоб діти конкурували між собою у спорті, а не на вулицях.

— Які конкретно напрацювання вже є?

— Дитячо-юнацькі клуби, які позакривали, будемо відкривати. Спортивні майданчики будемо відновлювати, вони відповідно до норм мають бути при плануванні нових мікрорайонів, при реконструкції старих. У парках спортивні зони набудуть більш цивілізованого вигляду. Всі навчальні заклади мають бути забезпечені майданчиками для заняття дітей спортом. Так, триває підготовка по наданню частини парку біля Південного вокзалу під спортивний майданчик 27-ої школи. Ті, хто будував цю гімназію, не зробили для неї відповідного подвір’я. Дитячо-юнацькі спортивні школи, які в аварійному стані, будемо ремонтувати.

— Ви маєте на увазі басейн «Дельфін»? Там у тому числі тренується син мера.

— На приміщення закладу очікує ремонт не тому, що там тренується його син. У Олександра Федоровича на першому місці стоять усі діти. І він буде відмовляти собі чи депутатам у чомусь, але не дітям.

Саме для того, щоб знати всі їхні потреби, він об’їхав усі школи міста. До речі, став таким чином першим мером, який це зробив. Зокрема, одна із нагальних потреб школярів — комп’ютерна грамотність, від якої залежить якість освіти. За кілька місяців мер подарував школам 250 комп’ютерів, це в 4 рази більше, ніж за останні 4 роки.

Окрема розмова — про енергозберігаючі технології. Їхнє впровадження у навчальних закладах корисне і для влади, яка економить при цьому кошти, і для вчителів, які більше будуть думати про освіту, ніж про господарські речі, і для дітей, які отримають при цьому кращі послуги.

Взагалі, у нас чудові діти — розумні, талановиті. Приміром, під час останнього ЗНО 8 учнів з Полтавщини набрали по 200 балів. А всього в Україні із таким високим показником — до 20-ти, от і рахуйте.

Для того, щоб покращити якість освіти та, відповідно, якість підготовки школярів, потрібні реформи у системі освіти. Сьогодні у нас приблизно 25 тисяч дітей навчається у школах, спеціалізованих вечірніх закладах, садочках, у яслах. 5 приватних закладів створюють конкуренцію комунальним. Серед останніх також є 2 школи для дітей із особливими потребами, 4 навчальні заклади для дітей із вадами руху впроваджують інклюзивне навчання.

— А однією із реформ не буде впровадження шкільної форми?

— Ні, діти мають почуватися вільно у своїх колективах.

— Будете впроваджувати новинки, на зразок тих, які діють у школі № 13?

— У школах не повинна демонструватися фінансова перевага однієї дитини над іншою. Діти мають бути рівнозначними.

— На останній сесії міської ради відомчий садочок «Теремок» взяли до комунальної власності. Достойний заклад?

— Там не все так однозначно, але маємо на сьогодні проблему — брак місць в садочках, які працюють. На будівництво нових немає коштів, тим часом батьки займають чергу, аби здати свою дитину до закладу.

— Про спорт і освіту ми трохи поговорили. А що у нас з культурою?

— Ми звикли називати своє місто культурною столицею, але це не завжди відповідає дійсності. Треба, щоб відповідало. Це справа не одного дня. Що стосується культурних заходів, то вони у Полтаві відбуваються постійно, мешканці та гості Полтави можуть їх оцінити. Достойно відзначили 9 Травня, наступне велике свято — День захисту дітей, а там і державні свята... Двері полтавських музеїв відчинені для відвідувачів, там регулярно оновлюються експозиції. Міська влада зробить все, аби громадяни у вихідні дні не нудьгували.

Полтава сьогодні розвивається й як туристичний центр. Започатковано комунальний екскурсійний проект, триває підготовка іншого — «Маловідома Полтава».

— Яке ваше життєве кредо?

— Ніколи не потрібно зупинятися.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»