Що очікує ЖКГ: реформи чи «латання дір»?

У зв’язку із такою неоднозначністю «Полтавщина» поспілкувалася із Степаном Бульбою, головою постійної комісії з питань ЖКГ облради.

— У своєму виступі на сесії Ви критично оцінили зміст цієї програми і водночас закликали проголосувати за неї.

— Наявність даної програми є обов’язковою умовою для отримання коштів з державного бюджету і вже тому її треба було приймати. А критичність мого виступу пояснюється тим, що цей документ, по суті, є планом заходів, необхідних для забезпечення функціонування житлово-комунального господарства, а не програмою його реформування і розвитку.

— Чому така оцінка?

— Тому що в межах повноважень органів місцевого самоврядування визначене програмою основне завдання — забезпечення беззбиткового функціонування підприємств ЖКГ — апріорі не може бути виконано. Навіть за умови своєчасної оплати за надані послуги.

Судіть самі. У 2010 році рівень розрахунків за воду і водовідведення становив 100,1%, за теплову енергію — 99,9%. І в той же час станом на 1 січня 2011 року загальна кредиторська заборгованість підприємств, які виробляють і надають ці послуги, склала 137,4 млн. грн., що на 65 млн. грн. більше, ніж на початок 2010 року. В тому числі за спожиту електроенергію борг — 22 млн., за природний газ — 77,7 млн. грн.

Невпинне зростання цін на енергоносії, складова яких у собівартості житлово-комунальних послуг доходить до 80%, невідповідність тарифів витратам на виробництво послуг — ось головні причини збитковості підприємств водоканалу і теплоенергетики, без усунення яких про розвиток не може бути й мови.

— Саме цим влада і пояснює необхідність підвищення тарифів: і місцева, і вища, — на рівні держави...

— Розв’язати ці проблеми можна лише на рівні державної влади, але не шляхом безоглядного підвищення комунальних тарифів, як це продовжують робити керівники державної виконавчої влади. Факт: за 5 років тарифи на водопостачання і водовідведення переглядалися 5 разів, а по теплопостачанню — 7 разів.

А що змінилося? Влада вже давно повинна б усвідомити і враховувати, що сьогодні переважна більшість громадян України не зможе оплачувати комунальні тарифи за рівнем світових цін на енергоносії. Скажімо, у 2010 році в Полтавській області субсидії на житлово-комунальні послуги призначено 75,8 тис. сімей. Це близько 14% від загальної кількості сімей. Між тим, згідно з підписаним керівництвом України меморандумом про економічну і фінансову допомогу з Міжнародним валютним фондом, комунальні тарифи у 2011 році мають зрости ще на 62%.

Отже, кількість тих, хто потребує допомоги, буде зростати. Чи вистачить у бюджеті грошей на субсидії? І знову на місцях будуть шукати крайніх за борги підприємств ЖКГ і за відсутність тепла і води в оселях.

— У програмі йдеться про низку заходів, які планується запровадити: економія тепла і води, ОСББ, управляючі компанії...

— Для запровадження сучасних енергозберігаючих технологій, зниження втрат води і тепла шляхом заміни водогонів і тепломереж, реконструкції каналізаційних колекторів необхідні значні фінансові ресурси, яких у збитково працюючих підприємств ЖКГ просто не може бути. Що ж до створення ОСББ — організацій співвласників багатоквартирних будинків, про які йдеться у програмі, — це все напівзаходи, спроби перекладання проблем обслуговування будинків на їх мешканців. Однак не треба забувати: переважна частина житлового фонду в такому стані, що злиденні копійки пенсіонерів, які доживають віку в цих «хрущобах», практично не вплинуть на ситуацію.

P.S. Згідно з прийнятою програмою, як і в раніше, будуть виділені кошти на технічне переоснащення підприємств, що даватиме можливість економити, скорочуючи виробничі витрати. Упродовж 2011-2014 років на ці потреби розраховують направити 1,215 мільярда гривень (із загальної суми 1,512 мільярда), сказав перший заступник начальник Головного управління ЖКГ облдержадміністрації Олександр Тонков.

До речі, реформування системи ЖКГ найближчим часом очікує Полтаву. Тут збираються ліквідувати ЖЕО і підняти тарифи на послуги у сфері житлово-комунального господарства.

Анна ДОВГОШЕЙ, Віолета СКРІПНІКОВА для «Полтавщини»