10.03.2011 | 12:53

Таємниць у роботі полтавського БТІ немає

Володимир Корчака Володимир Корчака | Фото: Анна Довгошей

Останнім часом «не злим тихим словом» згадується у ЗМІ Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор». Ми звернулися до його нинішнього керівника Володимира Корчаки з проханням відповісти на деякі наші запитання.

— Володимире Михайловичу, яка ситуація у вас із ціновою політикою, а то деякі люди скаржаться, що послуги БТІ дорогі.

— Звертаю увагу: з 2009 року тарифи на послуги БТІ не підвищувалися. Ми свідомо пішли на цей крок, адже реально оцінюємо платоспроможність населення, спостерігаємо динаміку здорожчання товарів і послуг в Україні. Тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав затверджуються розпорядженням голови облдержадміністрації. Ми сьогодні працюємо згідно з документом № 503 від 22 грудня 2009 року.

Наші тарифи складають 32 грн. 40 коп. за нормогодину. Це нижче, ніж в багатьох обласних центрах. Так, наприклад, вартість нормогодини Донецького комунального БТІ становить — 60 грн. 77 коп., Сумського комунального БТІ — 46 грн. 80 коп., Кременчуцького міжміського БТІ — 40 грн. 80 коп., Лубенського міжрайонного БТІ — 35 грн. І якщо ми проаналізуємо дані по Україні в цілому, то Полтаву знайдемо у кінці списку.

— Хто ще, окрім ОДА, регулює роботу «Інвентаризатора»?

— Антиномонопольний комітет, інші адміністративні органи. Також хочу зазначити, що ми плідно співпрацюємо з правоохоронними органами.

Ми контактуємо також з виконавчими службами. У випадку, коли є рішення суду по громадянину, а він не виконує його добровільно, до нас звертаються за інформацією про його майно тощо.

— А як у вас налагоджена співпраця з Полтавською міською радою?

— Добре. Можу навести свіжий приклад. На виконання указу Президента України щодо приватизації гуртожитків ми разом відпрацьовуємо механізми його реалізації.

— У вас виникають проблеми із згаданими структурами?

— Жодних проблем. Є повне порозуміння.

— Полтавське БТІ — це сьогодні приватна структура. Чому так сталося?

— Останнім часом комусь вигідно перекручувати факти, але наголошую: БТІ — приватна структура з 1990 року. Чому так сталося? А чому зараз, наприклад, приватними стали нотаріуси, проектні організації, стоматологічні клініки?

Тому що, з одного боку, в державі розвивається ринкова економіка, а з іншого — є дефіцит бюджетів різних рівнів, і держава не може взяти на себе фінансування всіх послуг.

За ринковим принципом живе увесь світ. У приватному підприємстві колектив не очікує дотації з бюджету, а постійно працює над покращенням своєї роботи, над зменшенням витрат.

Через призму сьогоднішніх днів, думаю, що саме цими міркуваннями керувався колектив підприємства під керівництвом Кошера Аркадія Юхимовича, коли більше ніж 20 років тому, переживаючи не найкращі часи, прийняв рішення про приватизацію.

— А можете назвати власників підприємства і чи має до БТІ відношення попередній міський голова Андрій Матковський?

— З приводу питання засновників підприємства, то воно відноситься до комерційної таємниці. До речі, власники можуть продавати та купувати свої права, як це відбувається у всьому світі, в залежності від кон’юнктури ринку. Але, у разі необхідності, цю інформацію можна отримати за місцем реєстрації підприємства, у держреєстратора, — за умови дотримання визначеної законодавством процедури.

Що стосується безпосередньо Матковського А. В., можу підтвердити: ні він, ні його родина до підприємства ніякого відношення не мають.

Знаєте, я вважаю, що ми вже давно повинні звикнути, що ефективність і стабільність роботи підприємств не має залежати від власників.

— Ви знаєте інші населені пункти України, де БТІ — також приватні?

— Таким самим шляхом пішли, приміром, Тернопіль, Мукачеве, Славутич та інші міста. Майже всі вони у 90-х роках починали приватизацію. Але інше питання — хто з них зміг вижити, знайти себе і забезпечити роботу колективу. Це, на мою думку, залежить від організаторських здібностей менеджерів.

— Володимире Михайловичу, ви вважаєте себе хорошим менеджером? Оскільки сьогодні обіймаєте таку відповідальну посаду в БТІ, а раніше кілька років працювали заступником міського голови — керуючим справами?

— Моя біографія доступна широкому загалу через інтернет. Я пишаюся тим, що мені вдалося на попередньому місці роботи, у міськвиконкомі: впровадити систему управління якістю згідно з міжнародними стандартами ISO 9001-2000 та ISO 9001-2008, бути уповноваженим з питань якості, зробити багато речей для оперативного, зручного та якісного обслуговування громадян.

— Із вашої біографії ми дізналися, що ви магістр державного управління. Скільки років загалом працювали в органі місцевого самоврядування?

— У Полтавському міськвиконкомі я працював з 1995-го року після закінчення Академії державного управління при Президентові України, яка тоді називалася Інститутом державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України. Загалом — трохи більше 15 років.

— Очевидно, за цей час ви стали хорошим апаратчиком — так вас називають колишні колеги — у тому сенсі, що ви умієте вибудувати роботу із громадянами та підлеглими.

— У БТІ велику увагу ми приділяємо культурі та умовам обслуговування замовників. Також у нас є засоби візуалізації, за допомогою яких людина може самостійно зорієнтуватися, де знаходиться необхідний кабінет, хто чим займається.

— Дякую вам за інтерв’ю.

— Я також вам дякую і хочу запевнити: ніяких захмарних таємниць у роботі полтавського БТІ немає, ми відкриті назустріч замовникам та журналістам.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Політика і влада