21.02.2011 | 20:06

Як на Полтавщині рятують українську мову

Як на Полтавщині рятують українську мову Як на Полтавщині рятують українську мову | Фото: Віктор Ткаченко

Сьогодні Науковці та представники громадських організацій Полтави відзначили День рідної мови круглим столом і шукали винних у тому, що українська не є повсякденною

Вкотре говорили про її милозвучність та унікальність.

Наша мова повинна розвиватися разом із суспільством, нині сприятливий час для її стильової розбудови, що не змінювалася тривалий час — переконана професор кафедри українського мови полтавського педуніверситету Людмила Українець. Потроху наш лексикон втрачає радянізми, натомість поряд з новоутвореними словами, яких потребує модерне суспільство в міру свого розвитку, в мові зринають застарілі форми. Однак, їхнє сукупне вживання робить мову багатшою, переконана Людмила Українець. В якості прикладу науковець називає мовлення одного із телеканалів нашої держави.

— Сьогодні українська літературна мова — це завжди вибір з-поміж існуючих певних варіантів. І коли ми говоримо що є варіанти, то норма має вибрати один з-поміж кількох варіантів і ввести у мовлення, але той, який є найкрасивішим, найдоцільнішим, і, можливо, наймудрішим. Разом з тим. канал пропонує не тільки архаїчні граматичні форми, чи можливо лексичні, як наприклад «комірне», але разом з тим пропонує нам обирати. Щоб мільйони людей могли вибудувати своє мовлення саме на правильності вибору.

Говорили під час круглого столу і про шкоду глобалізації та єдиного інформаційного простору для української культури. Однак незрозумілим лишилося, як наша держава може інтегруватися в світові процеси без цих, звичних на сьогодні, тенденцій. Прозвучала також думка, що в усьому винна влада, однак якщо проаналізувати ситуацію глибше, висновок напрошується інший, — розмірковує доцент кафедри історії України педагогічного університету Віктор Ревегук.

— Ми більше 300 років не мали своєї державності, звідси виховувався менталітет меншовартістності, хахла якогось, малороса. І до цього воно йде — перетворення Україну на Малоросію. Як держава вона збережеться, але це вже не буде Україна. Це залежить від нашої ментальності, від самих людей. Влада така, якої заслуговують люди.

Круглий стіл

Нотку позитиву внесла в засідання керівник обласної філії Суспільної служби України Ганна Кіященко. Вона переконана: досить нарікати на тяжку невдячну долю, слід засукати рукава і створювати осередки, де люди будь-якого віку могли вчитися і поглиблювати свої знання у найрізноманітніших напрямках, хоча б і з тієї ж української мови.

— Німці з турків, арабів, росіян, українців роблять німців. У них існує система народних університетів. Освіта для дорослих — від 8 до 80 років, це не є професійна освіта. Репатріанти-емігранти вивчають мову. Ми кажемо, що ми мало видаємо щоденників Олеся Гончара чи Олекси Ізарського, в нас є багато людей, які не будуть цих щоденників читати. Але вони творять наш народ. Просто люди більш приземлені. Але вони українці, і якщо вони не будуть говорити українською мовою, то в нас ніколи не буде українського середовища.

Круглий стіл

Підсумком круглого столу стала заява учасників, в якій йдеться, що позиції української мови слід посилити в усіх сферах суспільного життя, і особливо закцентувати увагу на державних установах. Наголошується — службовці нерідко ігнорують закон, що зобов’язує їх послуговуватися державною мовою під час роботи. Також зібрання ухвалило: ініціювати проведення різноманітних заходів на підтримку української мови, а ще вирішили створити Всеукраїнський профільний комітет та його місцеве представництво.

Олена ЗАДОРОЖНА для «Полтавщини»

Культура і освіта