Розмір тексту

У ПУЕТ презентували основні трансформаційні зміни системи вищої освіти в України

Система вищої освіти в України нині перебуває в стані постійної трансформації. Йдеться, насамперед, про цифровізацію, запровадження міждисциплінарних освітніх програм та інтернаціоналізацію. Ці нововведення мають зробити освітній процес доступнішим, гнучкішим до вимог ринку праці та інтегрувати в наші заклади вищої освіти кращі світові практики. Яку модель розвитку обрати, які аспекти інституційної акредитації найактуальніші, новації у системі забезпечення якості вищої освіти в Україні — про це і не тільки говорили учасники методичного тренінгу «Освітні тенденції розвитку акредитаційного процесу та кращі практики роботи галузевих експертних рад». Взяти участь у дискусії до Полтави прибули представники академічної спільноти з Києва, Львова, Дніпра, Бердянська…

В Україні нібито багато наукових центрів. Полтава, на перший погляд, не є містом з великою кількістю університетів. Але наявність п’яти вищих навчальних закладів робить наше місто доволі помітним в академічному ландшафті України. Крім того, Полтава є рідкісним прикладом, коли кілька ЗВО здатні домовитися і робити спільні заходи. Цей тренінг, за словами одного з його організаторів Президента МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», професора Варшавського університету — Тараса Фінікова, не для окремого ЗВО, а для всієї академічної спільноти різних регіонів України. І ось, власне, ПУЕТ і ПДАУ створили цю можливість спільно для академічних діячів Полтавщини. Цей досвід є рідкісним, стверджує Тарас Фініков, тому одразу відгукнувся на цю пропозицію.

«Світ — це не вивчення суто фізики, хімії, філології… Світ — це поєднання професійних знань та практичних навичок, перетинань і сполучень. І якщо ми навчаємо студентів тим речам, які на перетинанні, то готуємо їх до сучасних вимог ринку. Тому, майбутнє — за міждисциплінарними програмами. Якщо говорити про загальні тенденції, то вони очевидні — в країні стає все менше студентів. Відповідно, зменшиться кількість ЗВО. Ми маємо приблизно 80% людей, які закінчують школу в числі студентів вищих навчальних закладів — 70% вітчизняних і 10% іноземних. Їх ставатиме все менше. Тому, на перший план активніше виходять програми, максимально прив’язані до життя. Досягти цього можна за допомогою цифровізації — щоб кожна людина отримувала свою освіту там, де їй зручно і що їй цікаво. А найголовніше — щоб студенти мали доступ до навчальних курсів викладачів зі світовим ім’ям. Нас чекає включення студентів в процес активної роботи за майбутньою спеціальністю до закінчення навчання. Ми маємо звикнути до думки, що студент старших курсів — людина, яка працює»

Йдеться про практико орієнтоване навчання — модель, що вже давно і успішно запроваджена в Полтавському університеті економіки і торгівлі. Коли студенти старших курсів ПУЕТ 100%-во знають практичну сторону своєї майбутньої спеціальності. З часом, наголошує Тарас Фініков, університети все більше залучатимуть до викладання не тільки тих, хто має вчені та академічні звання, ступені. А тих, які мають професійні компетентності й практично цим володіють. Чим менше залишиться ЗВО, тим більше вони тяжітимуть до так би мовити «нішевих» освітніх програм.

Доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, Олексій Нестуля згадує, що процес переходу на європейські моделі викладання в університеті почався набагато раніше.

«Ми повірили в автономію університетів, особливо після ухвалення ЗУ „Про вищу освіту“. Але буквально за кілька місяців зрозуміли, що доведеться писати нові навчальні плани, нові освітні програми, на які ще не розробили нові стандарти. На міждисциплінарні програми теж не було нормативних документів. І ми тоді почали вивчати досвід кращих університетів Європи і Північної Америки. І за рік-півтора сформували плани нового покоління. Цей процес розтягнувся на три роки. Але найскладніше було подолати психологічні бар’єри і страх перед акредитаційними комісіями»

Заступниця Полтавського міського голови, Тетяна Бардіна розуміє і підтримує зміни в системі вищої освіти України. Адже була учасницею міжнародного проєкту «Інноваційний університет та лідерство» (Варшава). А потім — не один рік викладала в університеті. Тому, вважає, що зміни у викладанні освітніх програм з часом трансформуються в зміни на краще для нашої територіальної громади.

«Всі ці зміни можливі лише за умови синергії закладів вищої освіти. Нам треба підтримувати одне одного. Ми будемо сильні тільки тоді, коли буде сильною вся система вищої освіти в Україні. Сьогодні визначна подія — саме тут і сьогодні визначають, яким шляхом піде наша вища освіта. Це — мега важливо, адже ви змінюєте долі тих, хто приходить до вас на навчання.

Дуже горда тим, що саме в Полтаві зібралися лідери змін вищої освіти. І мені надзвичайно приємно перебувати в стінах Полтавського університету економіки і торгівлі, який є взірцем (ми про це сьогодні говорили з учасниками зібрання) того, як, не будучи на державному фінансуванні, задавати тон, демонструвати іншим приклад для наслідування в тих чи інших напрямках діяльності».

Співорганізатор тренінгу — професор, ректор Полтавського державного аграрного університету, Олександр Галич зазначив, що важливість таких офлайнових заходів полягає ще й в тому, що вони об’єднують тих, хто продукує зміни, хоче розвивати свої колективи, запроваджувати нові освітні компоненти.

«Зміни, які нині відбуваються, мають бути кимось ініційовані, підтримані та впроваджені. Такими заходами ми намагаємося зародити у наших колег потребу змін і розуміння — навіщо адаптувати і розвивати за новими принципами освітні програми і пристосовувати їх до потреб роботодавців. Сьогодні вже не потрібен тільки економіст чи технолог. Ринок праці вимагає технологів, які можуть економічно обґрунтувати або економісти, які знають технології. Тому, гаранти освітніх програм мають чітко відчувати потреби ринку праці і пристосовувати їх до нових вимог. Є багато перешкод і в законодавстві, і в наявності обладнання. Але ці всі питання можна вирішувати спільною комунікацією між університетами, між кафедрами»

Потреба трансформаційних змін постала давно. На думку ректора ПУЕТ, Олексія Нестулі, цей процес варто було починати років 20 тому. Багатьом учасникам процесу заважав страх змін, менталітет. Але випробування, які постали перед Україною, її темпи інтеграції до європейської спільноти, актуалізували проблему змін і, можливо, надали їй нової динаміки, що відповідає інтересам нашої держави.

«У нас немає іншого шляху, як постійно генерувати ті освітні програми, які є актуальні для замовників освітніх послуг. Міждисциплінарність — дискусійне питання. Немає поки що нормативної бази, але в ПУЕТ давно вже є освітні програми, які поєднують в собі кілька дисциплін. На приклад, „Інтернет-маркетинг“. Це — поєднання дисциплін, знань і компетентностей кількох предметів. Маркетинг, як базова складова. Комп’ютерні технології, складові, що посилюють ефективність діяльності маркетолога. Можу назвати приклад міждисциплінарності 15-річної давнини, коли аспіранти Полтавського державного аграрного університету працювали у нас, в лабораторіях Полтавського університету економіки і торгівлі й вивчали вплив опромінювання зерна посівного установками, розробленими нашими технологами, на урожайність. І це був приклад міждисциплінарності. Тому, це не таке нове. Просто нормативна база відстає від потреб життя. І про це ми також говорили на тренінгу»

Один з трендів в сучасній системі української освіти — запровадження програм, що допоможуть реінтегрувати в суспільство ветеранів війни, відбудувати деокуповані території. ПУЕТ в цьому напрямку давно вже працює.

«Це програми і перекваліфікації, і підвищення кваліфікації, і психологічної та соціальної адаптації людей, інтеграції у соціум ветеранів і внутрішньо переміщених осіб в життя громад, де вони проживають нині. Запит на ці програми, на жаль, буде ще тривалий час. Тому, ми не припинятимемо цієї роботи. Шукатимемо нові можливості, щоб максимально спростити доступ до цих освітніх програм», — ділиться планами ректор ПУЕТ Олексій Нестуля.

Після завершення першого дня тренінгу, його учасники оглянули освітній простір Полтавського університету економіки і торгівлі, відвідали дрон-арену.

Загалом, захід тривав два дні. Після ПУЕТу, вчене товариство засідало в Полтавському державному аграрному університеті. Заступник ректора Українського католицького університету з інформаційних технологій, Олег Лагоднюк на прикладі свого університету розповів про переваги цифровізації не тільки освітнього процесу, а й просування бренду закладу вищої освіти.

Голова галузевої експертної ради НАЗЯВО «Сфера обслуговування», професорка Державного торговельно-економічного університету, Мирослава Босовська взяла участь в «круглому столі» на тему «Кращі практики акредитаційної діяльності та її моніторингу».

Говорили також і про впровадження програми розвитку soft skills в освітніх програмах державних і приватних університетів. Своїм досвідом в цій царині поділилася Ірина Удовік — Голова галузевої експертної ради НАЗЯВО «Інформаційні технології», професорка НТУ «Дніпровська політехніка».

Голова галузевої експертної ради НАЗЯВО «Соціальні та поведінкові науки», професорка Київського економічного університету імені Тараса Шевченка, Лариса Шаульська, наголосила на важливості підготовки не тільки нових освітніх програм і матеріально-технічної бази, а й кадрового потенціалу.

Перша проректорка Бердянського державного педагогічного університету, професорка, Ольга Гуренко розповіла про виклики і перспективи при підготовці та створенні міждисціплінарних освітніх програм.

Як залучати гранти на розвиток освітніх і наукових проєктів та про найуспішніші стратегії інтернаціоналізації університету — такою була тема доповіді проректорки Запорізького національного університету, професорки, Олени Тупахіної.

Втім, найголовнішим викликом для сучасних науковців є дотримання академічної доброчесності. Але цю тему учасники тренінгу домовилися обговорити докладніше під час наступних зустрічей.

Тож, далі буде! Адже ПУЕТ — серед лідерів трансформаційних змін системи української вищої освіти!

Пресслужба ПУЕТ

На правах реклами

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему