КАТП-1628 відмовилося від продажу вторсировини — цим займаються орендарі міського сміттєзвалища

Член виконкому Полтавської міської ради Олексій Чепурко на своїй сторінці у Facebook висловив думку, що КАТП-1628 не продає вторсировину та втрачає 7 млн грн щорічно.

— КАТП-1628, з-поміж іншого, займалося відбором вторсировини з її подальшою реалізацією. Тоді середня ціна була 5 грн/кг. Це приносило комунальному підприємству щорічно 3 млн грн. Не важко здогадатися, що все припинилося за часів управління Мамая. Однак і нова міська влада не поспішає ефективно займатися цим питанням. А тим часом середня ціна за реалізацію вторсировини зросла і зараз становить 12-13 грн/кг. Проста математика — тепер КАТП-1628 щорічно могло б отримувати дохід десь 7 млн грн і більше, адже збільшилася не тільки ціна вторсировини, а й кількість мешканців міста. Відповідно і сміття теж.

Керівник КАТП-1628 Олександр Максименко, повідомив «Полтавщині», що насправді у минулому підприємство не мало таких заробітків із продажу вторсировини:

— Ми ретельно підрахували надходження від реалізації вторсировини з урахуванням витрат на збір та транспортування (зокрема й на зарплати). Протягом 2021-2022 років реальні надходження склали приблизно 600 тисяч на рік. Також раніше підприємство брало на себе відповідальність за працівників, які сортували сміття у Макухівці, це так звані «чайки». Там повне порушення норм безпеки праці, я не хочу брати на себе цю відповідальність. Бо сміттєзвалище — це техногенна зона. Тому здають вторсировину два орендарі (станом на 2023 рік це ФОПи Дмитро Бєлаков та Олексій Ладатко — ред.). В залежності від місяця вони сплачують 25-30 тис. грн. У кращі часи — 40 тисяч щомісячно з двох орендарів.

Олександр Максименко вважає, що більші кошти підприємство отримає шляхом економії на перевезенні вторсировини:

— В економіці є таке поняття, як невитрачені кошти. З кожної гривні, яку платить споживач за послугу КАТП, 80% йде на перевезення, а 20% на утилізацію. Майже половину у складових тарифу займають витрати на пальне. Тому хочу запропонувати відмовитись від транспортування вторсировини на Макухівське сміттєзвалище. Більш раціонально для підприємства — не збільшувати логістичне плече, а розмістити сортувальню лінію якщо не на території підприємства, то в межах міста. Офіційно найняти туди підготовлених людей. Один приклад економії. Якщо зараз на підприємстві 9 працівників ремонтують техніку, то після зменшення навантаження на кожну машину їх ремонтуватимуть 3 працівників.

Для роботи нової лінії потрібно закупити нові сміттєві контейнери та нові машини:

— Я займався питанням роздільного збору сміття у Кременчуці. Там стоять міцні трикубові баки, які складніше витрушувати безхатькам, як це масово робиться у Полтаві. На їх обслуговування потрібно закупити до 7 машин з маніпуляторами. Вони збиратимуть повні баки і відвозитимуть їх на сортувальну лінію. Тоді можна вже продавати підготовлену вторсировину самостійно, — пояснив керівник КАТП-1628.

***

Від себе додамо, що якщо комунальний керівник не хоче наражати на небезпеку працівників на сміттєзвалищі, то чому цей вид діяльності за відносно невеликі гроші віддають приватним підприємцям, які все-таки використовують цих нещасних людей? І чому тоді ці підприємці користуються не тільки сміттєзвалищем, але й фактично баками для роздільного збору сміття та роботою сміттєвозів, які були придбані та обслуговуються за бюджетні кошти?

Виходить, що місто витратило мільйони гривень на баки та сміттєвози й продовжує витрачати сотні тисяч гривень на транспортування сортованих відходів на сміттєзвалище, зарплати водіям та обслуговування техніки. Всі ці витрати у кращому випадку компенсуються у 40 тис. грн на місяць.

Нагадаємо, у 2023 році Міндовкілля та Полтавська ОВА підписали меморандум про будівництво сміттєпереробних заводів у Полтавській, Лубенській, Кременчуцькій та Кобеляцькій громадах. Але розмови про такий завод тривають роками. Також врахуємо й те, що після повномасштабного вторгнення в області були зупинені програми із сортування, захоронення та спалення сміття.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»