15.01.2011 | 18:22

Полтавський концертмейстер Івана Козловського

Полтавський концертмейстер Івана Козловського Полтавський концертмейстер Івана Козловського

12 січня 2011 року виповнилося 111 років від дня народження відомого полтавського музиканта Ісаака Батшева

У середині 60-х років мене, 5-річного хлопчика, мама привела до знаменитого полтавського піаніста Ісаака Батшева, щоб він оцінив мої музичні здібності. Двері відчинив чоловік в окулярах, як мені здалося, дуже серйозний. Тоді маестро мешкав на третьому поверсі в комунальній квартирі по вулиці Фрунзе, 27/24. Після недовгого прослуховування (а я співав модні пісні того часу з репертуару Робертіно Лоретті), викладач взявся навчати мене грі на піаніно. Вдома в нього стояв старовинний інструмент «Лейпциг» початку XX століття з канделябрами.

Лише через багато років я дізнався, що Ісаак Батшев був першим концертмейстером знаменитого тенора Івана Семеновича Козловського, який з 1919 по 1923 роки мешкав у Полтаві, навчався у музичному училищі та працював у Полтавському музично-драматичному театрі. Саме в ці роки вони разом підготували кращі оперні партії Петра в oпері М. Лисенка «Наталка Полтавка», Ленського в опері П. Чайковського «Євгеній Онєгін», Фауста та багатьох інших.

Іван Семенович КозловськийІван Семенович Козловський. Сер. 70-х років

Народився Ісаак Батшев у Полтаві 12 січня 1900 року в сім’ї дрібних службовців. У 1912 році здібного хлопчика прийняли в музичне училище, де 2 роки його однокурсником був Ісаак Дунаєвський — майбутній знаменитий композитор радянської епохи. По камерному ансамблю Ісаак Михайлович навчався у Дмитра Ахшарумова — засновника Російського музичного товариства у Полтаві, першого диригента та директора музучилища. У 1913 році ці хлопчики відвідали концерти Сергія Рахманінова та скрипаля Яші Хейфіца, які відбувалися в залі будинку Благородних зборів (нинішній кінотеатр ім. Котляревського) До речі, маленький Дунаєвський-скрипаль був дуже обурений, коли після концерту підійшов до одеської знаменитості Яші по автограф, а той відмовив.

Батшев та Дунаєвський гармонійно виступили в дуеті. У ті часи була дуже популярна салонна музика. Дунаєвський-композитор писав вальси та польки «на замовлення» друзів, а Батшев озвучував їх на фортепіано.

Пригадую, як маестро розповідав про будівництво музичного училища із залою на 1200 місць по вулиці Пушкіна (нині Палац дитячої творчості), де Дмитро Ахшарумов застосував досвід будівництва в Західній Європі. На сцені в кладці цегли були натягнуті рояльні струни, завезені із Швеції. Тому нині цей зал — з найкращою в місті акустикою

Обидва талановиті хлопці вступили до Харківської консерваторії, яку закінчили в 1919 році. Батшев навчався по класу рояля у професора Луценка, якого відмітив ще 1893 року Петро Чайковський під час свого перебування в Харкові (згодом Луценко став ректором цього навчального закладу).

Доля звела в Полтаві Батшева з Козловським, де Іван Семенович 1920 року одружився з актрисою Олександрою Герцик і навіть купив будинок по вулиці Панянка, 7.

1926 року співак переїздить до Москви та стає улюбленцем московської публіки та Йосипа Сталіна. Ісаак Михайлович згадував, як вони з Козловським на Різдво 1921 року відвідували письменника Короленка. Під’їхали надвечір на санях, заспівали українські колядки, але надвір вийшла дочка і сказала, що батько вийти не може, бо погано почувається... Тож лише у віконці молоді люди побачили знаменитого письменника, який щось писав під лампою.

Ісаак Бартишев у себе вдома за фортепіано з дружиною. 1975 р.Ісаак Бартишев у себе вдома за фортепіано з дружиною. 1975 р.

1937 року знаменитий тенор Козловський запросив полтавського піаніста до Москви на роботу у Великий театр в якості концертмейстера. Переїхати до столиці не судилося. Того року в сім’ї померла єдина донька Ліля у віці 16 років та й почалися масові репресії в СРСР, які не обминули й Івана Козловського.

Доля звела Козловського і Батшева також у 1942 році, в евакуації в Куйбишеві, під час прем’єри 7-ї симфонії Шостаковича. Вони зустрілися випадково в залі. Після війни Іван Семенові повернувся до Москви, а його концертмейстер — до рідної Полтави, викладачем музичного училища.

За 45 років педагогічної роботи маестро підготував багато учнів, серед них полтавець, лауреат І Всесоюзного конкурсу (III премія), професор Ленінградської консерваторії Мойсей Халіфін.

У 1947 році Іван Козловський відвідав Полтаву з нагоди 800-річчя ювілею нашого міста. Під час концерту на стадіоні «Колос» у глядачів особливий захват викликав той момент, коли після виконання дуету із заслуженою артисткою України Вірою Волковою остання опинилася на руках Козловського. Співакові на той час виповнило 74 роки. На стадіоні був присутній і Дунаєвський. Після концерту відбулася зустріч друзів. Більше їм побачитися не судилося.

Ісаак Батшев, який допоміг стати Івану Козловському всесвітньо відомим тенором, помер 14 листопада 1991 року. Іван Козловський пережив свого концертмейстера на 2 роки...

Володимир КІНЬКО для «Полтавщини»

Культура і освіта