23.12.2010 | 16:54

На Полтавщині не вистачає журналістів

Микола Перепелиця Микола Перепелиця | Фото: Анна Довгошей

Натомість із свободою слова — все добре

Про це та інше повідомив очільник Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Микола Перепелиця на сьогоднішній колегії.

Керівник, зокрема, зазначив: оскільки особисто Президент України Віктор Янукович дбає про свободу слова, вона стала невід’ємним елементом в процесі здійснення системних реформ, що вже почали відбуватися у країні.

Що стосується становлення журналістики як четверної влади на Полтавщині, то тут — численні здобутки, — вважає керівник.

Так, утворилося потужне конкурентне середовище, адже багато нових медійних проектів конкурують із знаними друкованими виданнями, такими як «Зоря Полтавщини»«Село полтавське»«Вечірня Полтава», а також «Полтавський вісник» и «Вісник Кременчука». Так, в інтернеті з’являються нові суб’єкти інформаційної діяльності — електронні газети, які виходять щоденно і привертають увагу читачів. Загалом сьогодні на обласному рівні, за даними керівника, діє 5 подібних проектів. Приємно, що кращим із них Микола Перепелиця вважає інтернет-видання «Полтавщина».

До речі, загалом в області зареєстровано більше 500 друкованих видань. Але лише 140 із них регулярно виходять у світ. У телерадіопросторі працюють 66 організацій.

Сприяє свободі слова на Полтавщині й підтримка журналістів за допомогою різних програм. Так, діє державний проект «Журналіст» і обласні «Програма розвитку інформаційної сфери, книговидання та книгорозповсюдження у Полтавській області на 2008-2011 роки» та «Програма розвитку обласного державного телерадіомовлення ОДТРК «Лтава» на 2008-2010 роки».

Свобода слова — це можливість для журналістів брати коментарі у керівників з різних приводів. І, переконує Микола Перепелиця, така співпраця налагоджена бездоганно.

Негатив інформаційного простору Полтавщини — не вистачає фахових людей. Цікаво, що лише у друкованих ЗМІ області нині працює близько 700 журналістів, однак менше третини з них мають базову журналістську освіту, інші — за фахом історики, філологи, військові. Також близько 200 працівників — пенсіонери або люди передпенсійного віку. Щорічна потреба в журналістських кадрах складає 30-40 осіб. Ця квота реалізується випускниками інститутів чи факультетів журналістики лише на 40%, — повідомив Микола Перепелиця.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Суспільство