Полтавка, в яку закохався Париж
Знамениту художницю, співачку, поетесу, актрису Марію Башкирцеву ще називають «парижанкою з Гавронців»
Живучи у дворянській сім’ї то в селі Гавронці, то поблизу — в повітовому містечку Чутовому, — Марія часто виїжджала до Полтави, Харкова, Одеси... З 10-річного віку вона бувала в Італії, Іспанії, потім — у Франції. Дівчина вільно володіла багатьма іноземними мовами — англійською, французькою, італійською, давньогрецькою і т. д., читала в оригіналі твори Шекспіра й інших класиків світової літератури. Марія Башкирцева мала вокальний талант, захоплювалася танцями. Перші уроки малювання брала в Женеві. Коли занедужала, мама возила її на лікування до Італії, Швейцарії, Австрії, Німеччини. Нарешті мати з дочкою надовго поселилися у Ніцці на півдні Франції. Тут Марія Башкирцева стала відомою як художниця. «Мої картини прикрашали модні паризькі салони», — писала вона.
Марія Башкирцева. Автопортрет
«Я створена для тріумфу і сильних почуттів!» — говорила Марія своєму дідусеві. Тріумф Марії Башкирцевої насправді розпочався рано (як рано обірвалося, на жаль, і її життя...). Підписуючи картини, Марія підкреслювала свої слов’янські корені. Вона надавала перевагу одягові білосніжного кольору. В таких костюмах Марія з’являлася в Палаті депутатів французького парламенту, де її зустрічав Еміль Золя...
У 12 років Марія Башкирцева почала вести щоденник, який пізніше був виданий і став популярним життєписом творчого й трагічного життя молодої дівчини. На першій сторінці щоденника — ліричні спогади Марії про село, де вона росла. Дівчина згадує бабусю, польові квіти й трави, безмежне небо... Її спостереження за навколишнім середовищем досить тонкі.
Марія Башкирцева була всесторонньо розвиненою особистістю, з інтересом вивчала історію, літературу, філософію, природничі науки, але на перше місце ставила для себе математику, фізику і хімію. Античну та західноєвропейську літературу читала вільно в оригіналі.
Село Гавронці
1876 року Марія Башкирцева відвідала Москву, Петербург, Київ і знову опинилася на милій українській землі, в Гавронцях. Тут сільські дівчата вчили її вишивати (та в неї не вистачало терпіння довго сидіти з ниткою і голкою). Відвідала Марія й близьке її серцю полтавське село Черняківку — ще одне місце її дитинства, недалеко від Гавронців...
Творчість стала метою і сенсом життя талановитої юнки. Цілий день вона малювала, а щоб трохи відпочити від цього — грала на мандоліні. Сама писала, що за малюванням «забуває про все».
За вісім верст від Гавронців — Диканька (де зараз діє ціла галерея художниці Марії Башкирцевої). Марія, звичайно, бувала і там, і неподалік у селі Стасі, і в губернському місті Полтаві, де відвідала дворянське зібрання, Хрестовоздвиженський монастир, Спаську церкву та інші історично відомі місця. Перебування на батьківщині збагатило її духовно.
1883 року в Паризькому салоні відзначили картину Марії Башкирцевої «Жан і Жак», на якій двоє хлопчиків в убогому одязі ступають по брудному тротуару... Відомий критик Дюмон визнав цю роботу однією з найдовершеніших композиційно, відзначив «талант, реалізм і слов’янську натуру» авторки. Ще понад 40 визнаних критиків оцінили цю картину як окрасу салону. І в роботі «Святі жінки» Башкирцева проявила себе як митець-реаліст.
Картина Марії Башкирцевої «Жан і Жак»
... Знаючи вже, що приречена, Марія Башкирцева прагнула встигнути зробити якнайбільше. Хотіла працювати й над скульптурою, не полишаючи живопису. Картину під назвою «На вулиці» їй не вдалося закінчити... 31 жовтня 1884 року Марія залишила цей світ, не доживши 11 днів до свого 26-ліття (за іншими даними — до 28-ліття). Через кілька місяців після її смерті у французькій пресі з’явилася перша інформація про премію імені Марії Башкирцевої. Умова — щоб кожен лауреат цієї премії був молодим... Саме французьке товариство художників і скульпторів улаштувало першу посмертну виставку картин Башкирцевої. На батьківщині — в Україні — про її славу дізналися пізніше... У музеї Ніцци діє постійна експозиція Марії Башкирцевої, є в цьому місті й вулиця її імені.
Мужність Марії Башкирцевої надихнула Лесю Українку, яка проїжджала тією ж дорогою, якою Марія їздила в Диканьку... Кому ж належить геніальна творчість Марії Башкирцевої — Україні, Франції чи Росії? — Ми сприймаємо її в контексті світовому.
, «Полтавщина»