14.12.2010 | 17:49

Валерій Пархоменко: «Обласний бюджет — не бездонна бочка»

Валерій Пархоменко Валерій Пархоменко | Фото: Юлія Іванова

Депутат обласної ради від Партії регіонів і керівник постійної комісії з питань бюджету та управління майном Валерій Пархоменко, на його думку, здатний поєднати цю громадську роботу з іншою — на посаді заступника голови — керівника апарату облдержадміністрації

— Валерію Олексійовичу, якими будуть ваші першочергові завдання в обласній раді?

— У першу чергу ми зберемо всіх головних розпорядників коштів (голів управлінь облдержадміністрації, — Авт.) і обговоримо питання бюджету на цей рік. Для цього спочатку проведемо навчання депкорпусу комісій з приводу Бюджетного кодексу. Друге — маємо врахувати те, яким буде бюджет на 2011 рік, що формується на новому Податковому кодексі. Зараз триває відповідний аналіз обласних програм.

— Отих 55-ти, що сьогодні діють?

— Абсолютно. І потім з головними розпорядниками зберемося і в закритому режимі проговоримо систему нашої співпраці. Тобто має бути взаємодія виконавчої влади і депутатського корпусу щодо вирішення нагальних потреб, які існують в області. З тих 55 програм, думаю, є головні, є другорядні і так далі.

Валерій ПархоменкоВалерій Пархоменко

— Можливо, частину програм краще просто прибрати?

— Думаю, питання буде не у тому, щоб зняти програми, питання буде у тому, щоб їх об’єднати. Я скажу вам, чому вони всі з’явилися на світ. Тому що Бюджетний кодекс передбачає фінансування з місцевого бюджету лише під відповідну програму. Тому різні підрозділи, у тому числі правоохоронні, і МНС і т. д. несли нам такі програми. Тому що наступний крок — дати під них фінансування.

— Яка програма з тих 55-ти основна?

— Це «Соціально-економічний розвиток Полтавщини на 2011 рік». І друга важлива — «Заможна Полтавщина на 2011-2015 роки».

— Яка програма з тих, що зараз діють, вимагає найбільше коштів?

— Поки що не готовий сказати, тому що там змішана система фінансування. Тому в цьому році ми будемо діяти за таким принципом: з обласного бюджету будемо давати кошти лише за умов співфінансування з місцевими бюджетами. Тобто якщо сьогодні звертається для нас територіальна громада: у нас, мовляв, є недобудовані різнопланові об’єкти (культурні, спортивні, освітянські і т. д.) — допоможіть. А ми не можемо фінансувати об’єкт з двох джерел, тому що цього не дозволяє закон. Наприклад, можна лише з державного, обласного або місцевого. Але ми рішенням сесії обласної ради трошки скорегуємо цей процес і легалізуємо можливість співфінансування.

— Проілюструйте.

— Ну, наприклад, звертається до нас район з метою реконструкції будинку культури. А ми говоримо: дамо 25% за умови, що ви знайдете 75%. Тому що обласний бюджет не в змозі тягнути великі навантаження. У нас багато об’єктів обласного значення чекають грошей. От, у цьому році закінчити театр Гоголя, у наступному — філармонія під питанням, краєзнавчий музей. А розпорошення коштів на райони — недоцільно.

— Можна ще приклад?

— Ремонт гімназії № 2 у Хоролі. По-перше, ніхто не відслідкував, як на неї гроші були витрачені. Можливо, варто було купувати дешевші будівельні матеріали. Це теж моніторинг.

Є у нас в комісії депутати минулого скликання. Тому будемо до всіх видатків підходити виважено за ланцюжком необхідність — потреба — фінансування. Інакше і бути не може. Тому що я знаю об’єкти — навчальні заклади, — де плитку ложили італійську, а можна було обійтися значно дешевшою вітчизняною.

— Я так розумію, співфінансування має на меті стимулювати районну владу до конкретних пропозицій та дій. Так?

— По-перше, ми знімаємо частину навантаження з обласного бюджету, а по-друге, робимо відповідальними і місцеву адміністрацію, і місцеву раду.

Раніше просто робилося: надсилається лист, мовляв, дайте гроші на будівництво або реконструкцію районної лікарні. А потім ти приїжджаєш на територію, а районні керівники починають пальцем один на одного тикати. Тобто, я хочу сказати, персональна відповідальність має бути голів (райради і РДА, — Авт.). Коли є розуміння, що 50%, скажімо, положать вони, а 50% — обласна влада — от тоді вони будуть зацікавлені: у пошуку коштів, в ефективному використанні коштів. Обласний бюджет — не бездонна бочка.

— Уточніть, будь-ласка, для наших читачів і для мене такий момент: ви говорите про неможливість фінансування з різних бюджетів одночасно, але ж виділяється, скажімо, державна субвенція на об’єкт, що фінансується з обласного бюджету. Скажімо, на театр Гоголя...

— Так, але ми не маємо права залучати на реконструкцію кошти, скажімо, міського бюджету Полтави. Лише за рахунок перевиконання обласного бюджету ми у ручному режимі зможемо спрямувати вільні лишки місту Полтаві. Чи там Лохвиці, чи Пирятину, чи Гадячу.

Наприклад, сьогодні навчальні заклади на утриманні районних і міських бюджетів. Вони не можуть фінансуватися ще й з обласного бюджету.

— Бюджетний кодекс — складна річ. Недарма у вас найскладніша і найвідповідальніша комісія з усіх 13-ти. Тому я вас хочу запитати: будете якось карати своїх депутатів за прогули?

— Така міра відповідальності не передбачена законом «Про місцеве самоврядування». Інформування населення про роботу депутата — це має бути позицією всієї обласної ради, моральних принципом кожного. Але я не бачу проблем у тому депутатському корпусі, який сьогодні є у бюджетній комісії. Наші засідання є легітимними, якщо на них присутня більшість від загального складу. Думаю, у нас завжди буде кворум. Звичайно, робота на громадських засадах наносить свій відбиток, тому що це додаткове навантаження, має бути чітке планування. Приміром, раніше кожний четвер або середа — це був депутатський день — і в планах кожного з нас він значився тільки для цієї роботи. Думаю, так буде і цієї каденції.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Політика і влада