3.12.2010 | 16:31

Аркадій Славуцький: «Життя з фотоапаратом приносить прибуток і задоволення»

Аркадій Славуцький Аркадій Славуцький | Фото: Наталія Жовнір

Полтавський фотохудожник, член Національних спілок журналістів та фотохудожників України Аркадій Славуцький проілюстрував стільки друкованих видань, що за гонорари об’їздив 16 країн світу

Видана ним книга «Мир глазами репортера» містить фотографії з усіх цих країн. Він — автор міжнародного громадсько-політичного журналу «Лідер». Номер, у якому розповідається про Полтаву, містить майже 120 фотоілюстрацій цього талановитого фотомитця. Аркадій Славуцький — фотохудожник видання «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура» (упорядник — відомий історик Олександр Білоусько). Цей фотоальбом був визнаний найкращою в області книгою 2007 року.

Полтавцям запам’яталися прекрасні, як кажуть, за змістом і формою експозиції персональних фотовиставок Аркадія Славуцького — «Симфонії моря» та «У війни не жіноче обличчя» (доробок останніх років). Цієї зими, напевне, свою виставкову діяльність Аркадій Матвійович розпочне з експозиції, якій уже наперед знайшов красиву назву — «Зимова казка». Намір влаштувати таку виставку фотохудожник має, а якщо найближчим часом випаде іще більше снігу, то «Зимова казка» Аркадія Славуцького буде в унісон і погоді, і Новорічним святам.

Можливо, вернісаж «Зимова казка» відбудеться в консолідації фотографа і поета: до знімків Аркадія Славуцького обіцяв написати вірші відомий полтавський поет Володимир Мирний (до речі, ювіляр цього року).

— Я дивлюся на всі події через призму фотоапарата. Навіть коли у мене немає його з собою, йду й дивлюся на все так, ніби фотографую... Прекрасні, чарівні миті бачить кожен, але, можливо, не кожен акцентує на них увагу, споглядаючи в загальному. А я бачу все в деталях, відчуваю кожен промінчик сонця, — говорить невтомний фотохудожник Аркадій Славуцький

— Пане Аркадію, коли Ви почали займатися фотографією?

— Я почав займатися фотографією і журналістикою під час служби в Армії, у 1967-1968 роках.

— Хто був для Вас взірцем у цій справі?

— Фотокореспондент «Комсомольской правды» Василь Пєсков. Кращого фотокора я не знав. До речі, я з молодих років бережу його книгу про фотомистецтво — для мене це, практично, раритет...

— А яким був ваш перший фотоапарат?

— ФЕД-5. Але не фотоапарат робить знімки, а людина. Звичайно, фотоапарат має бути на рівні, але не супер-пупер якийсь. Усе робиться душею і серцем.

— Яким знімкам Ви надаєте перевагу — репортажним чи постановочним?

— Фотограф — це одночасно й режисер. Треба так змоделювати сцену, щоб вона була реальною, а не постановочною. Знімки, на яких люди дивляться в кадр — не газетні. Я надаю перевагу репортажним знімкам, хоча постановочні бувають виправдані сюжетом.

— В який час доби найбільше любите фотографувати?

— Найкраще фотографувати у вранішні часи і на заході сонця. Тоді відчувається об’ємність, настрій у природи особливий.

— Чи вбачаєте різницю між фотознімками, які робить жінка, і тими, які робить чоловік?

— Вважаю, немає різниці. Жінки бачать кадр, можливо, навіть тонше, при їхній чутливій душі.

— Є люди, які вірять, що фотографія несе певний заряд енергії, який може впливати на тих, хто переглядає знімки...

— І я вірю в це. І тому особливо важливо, щоб фотознімки несли позитив.

Наталія ЖОВНІР, «Полтавщина»

Культура і освіта