Аркадій Славуцький: «Життя з фотоапаратом приносить прибуток і задоволення»

Видана ним книга «Мир глазами репортера» містить фотографії з усіх цих країн. Він — автор міжнародного громадсько-політичного журналу «Лідер». Номер, у якому розповідається про Полтаву, містить майже 120 фотоілюстрацій цього талановитого фотомитця. Аркадій Славуцький — фотохудожник видання «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура» (упорядник — відомий історик Олександр Білоусько). Цей фотоальбом був визнаний найкращою в області книгою 2007 року.

Полтавцям запам’яталися прекрасні, як кажуть, за змістом і формою експозиції персональних фотовиставок Аркадія Славуцького — «Симфонії моря» та «У війни не жіноче обличчя» (доробок останніх років). Цієї зими, напевне, свою виставкову діяльність Аркадій Матвійович розпочне з експозиції, якій уже наперед знайшов красиву назву — «Зимова казка». Намір влаштувати таку виставку фотохудожник має, а якщо найближчим часом випаде іще більше снігу, то «Зимова казка» Аркадія Славуцького буде в унісон і погоді, і Новорічним святам.

Можливо, вернісаж «Зимова казка» відбудеться в консолідації фотографа і поета: до знімків Аркадія Славуцького обіцяв написати вірші відомий полтавський поет Володимир Мирний (до речі, ювіляр цього року).

— Я дивлюся на всі події через призму фотоапарата. Навіть коли у мене немає його з собою, йду й дивлюся на все так, ніби фотографую... Прекрасні, чарівні миті бачить кожен, але, можливо, не кожен акцентує на них увагу, споглядаючи в загальному. А я бачу все в деталях, відчуваю кожен промінчик сонця, — говорить невтомний фотохудожник Аркадій Славуцький

— Пане Аркадію, коли Ви почали займатися фотографією?

— Я почав займатися фотографією і журналістикою під час служби в Армії, у 1967-1968 роках.

— Хто був для Вас взірцем у цій справі?

— Фотокореспондент «Комсомольской правды» Василь Пєсков. Кращого фотокора я не знав. До речі, я з молодих років бережу його книгу про фотомистецтво — для мене це, практично, раритет...

— А яким був ваш перший фотоапарат?

— ФЕД-5. Але не фотоапарат робить знімки, а людина. Звичайно, фотоапарат має бути на рівні, але не супер-пупер якийсь. Усе робиться душею і серцем.

— Яким знімкам Ви надаєте перевагу — репортажним чи постановочним?

— Фотограф — це одночасно й режисер. Треба так змоделювати сцену, щоб вона була реальною, а не постановочною. Знімки, на яких люди дивляться в кадр — не газетні. Я надаю перевагу репортажним знімкам, хоча постановочні бувають виправдані сюжетом.

— В який час доби найбільше любите фотографувати?

— Найкраще фотографувати у вранішні часи і на заході сонця. Тоді відчувається об’ємність, настрій у природи особливий.

— Чи вбачаєте різницю між фотознімками, які робить жінка, і тими, які робить чоловік?

— Вважаю, немає різниці. Жінки бачать кадр, можливо, навіть тонше, при їхній чутливій душі.

— Є люди, які вірять, що фотографія несе певний заряд енергії, який може впливати на тих, хто переглядає знімки...

— І я вірю в це. І тому особливо важливо, щоб фотознімки несли позитив.

Наталія ЖОВНІР, «Полтавщина»