2.12.2009 | 12:05

Кобеляки: гнійник прорвало

Нещодавно у приміщенні кобеляцького районного відділу освіти відбулося засідання «Круглого столу» на тему «Відкритість місцевої влади, як фактор демократизації суспільства». Під час зібрання, яке продовжувалось чотири години прозвучали безпрецедентні претензії, а то й прямі обвинувачення на адресу кобеляцької міліції, суду та прокуратури.

Ініціаторами проведення «круглого столу» виступили керівник полтавського «Медіа-клубу» Людмила Кучеренко та Кобеляцька районна рада. І хоча оголошень в місцевих ЗМІ про час і дату зібрання не було, все ж людей в актовому залі відділу освіти зібралось достатньо. Були й перші особи району – Олег Решетило, Володимир Жуков та Олександр Ісип, представники найбільших і найвпливовіших політичних сил та громадських організацій (окрім козацтва та соціалістів). Були й ті люди, яких вже звично називають «маленькими» українцями. Кілька десятиліть тому їх називали по-іншому – робітничим класом, селянством та трудовою інтелігенцією.

Міський голова не дасть збрехати, перед самим початком роботи автор статті зізнався: «У мене передчуття грандіозного скандалу. Чому – сам не знаю, але передчуття є». І скандал таки стався.

Хоча починалося все досить спокійно і навіть нуднувато. Людмила Кучеренко на правах організатора запропонувала обговорити процес безкоштовної приватизації землі. З цього приводу спеціаліст міського землевпорядного відділу Софія Скрильник повідомила наступне: «Ми вже оформили 150 заяв на безоплатну видачу державних актів на землю. 80 із них повернулись із Полтави і дооформлюються в проектних організаціях. Ажіотаж є, точніше він був, а зараз стихає. Люди боялися, що не встигнуть скористатися своїм правом на безоплатну приватизацію. Але дізнавшись, що цей процес триватиме і у 2010 році, трішки заспокоїлись».

Голова РДА Олег Решетило додав, що в цілому по району органи місцевого самоврядування отримали 3 тисячі заяв, оформили їх і відправили далі, за призначенням. Потім керівник райдержадміністрації заявив, що даний процес занадто заполітизований. Його слова підтримав лідер фракції Партії Регіонів Анатолій Таранушич. На критику дещо емоційно відреагувала керівник виборчого штабу Юлії Тимошенко Ніна Ясинська. Вона сказала: «Зробіть хоч це, хоч трохи з того, що робить Юлія Володимирівна. Хто ви такі, щоб її судити».

Почалася словесна перепалка, в якій взяли участь голова РДА та голова районної ради Володимир Жуков. Напевне вперше на публічному рівні керівники району посперечалися. Жуков підтримав урядову програму і наголосив, що виборчий процес не має жодного відношення до приватизації. На що Решетило заперечив: «При Прем’єрі Януковичу також видавались і виголошувались Постанови. Але його однопартійці не їздили по селах і не трубили про це по всіх кутках. А як Володимир Литвин підпише закон, то що, його однодумцям теж проголошувати це небувалим досягненням?»

Голова громадської організації «Сила Громади» Володимир Рева нагадав присутнм про ще одну проблему. Він розповів, що чимало селян, зокрема в Озірській сільській раді не мають належним чином оформлених договорів оренди земельних паїв. На його думку, орендарі це роблять свідомо, з метою закабалити селян, не виплачувати їм передбачену законодавством орендну плату. Думку Реви підтримав присутній на зустрічі редактор газети «Полтавська Думка» Олександр Кулик. Він назвав цю проблему національною і заявив: «Договір не заключається, не оформлюється, селянам не доплачують. Все це роблять великі землевласники. Всі вони є депутатами, можновладцями. І відповідальності їх не бути доти, доки вони йтимуть у владу по партійних списках».

До критики долучився і кобеляччанин Олександр Андрейко: «У нас в Кобеляках є одна установа. Держкадастр, чи як там вона називається. Тихонов там керує. Там документи на землю оформляються по два роки. І ніякої управи на нього немає».

Міський голова Олександр Ісип спробував визначити причини виникнення проблеми у вирішення земельних питань. На його думку – це занадто ускладнена процедура отримання документів, відсутність чітко установлених термінів виконання цієї роботи і, головне – відсутність відповідальності за зволікання. Схожу точку зору висловив і спеціаліст районної ради Василь Мірошніченко. А депутат обласної ради Олександр Копелець посперечався із Ніною Ясинською щодо розцінок на послуги районного бюро технічної інвентаризації. Він говорив, що розцінки зависокі. Ніна Анатоліївна, як керівник цієї установи, заперечувала даний факт.

Потім розмова перейшла до теми епідемії грипу і вакцинації. Але продовження не отримала. Присутні встигли дізнатись, що кількість щеплених від грипу навіть серед медиків не перевищує двох відсотків. А Олександр Андрейко вчергове розкритикував діяльність головного лікаря Івана Супруненка. Дещо несподівано для присутніх на захист Івана Івановича став Микола Андрухін. Знову ж говорили про відсутність відповідальності медиків за їх «ляпи» та незахищеність жертв цих помилок.

Між тим, в залі почали бурчати: «Про що ми говоримо? Ми не для цього сюди прийшли. Давайте про міліцію говорити».

Тон новій дискусії задав Кулик. На його думку, першопричиною всіх проблем, які виникають у сфері охорони, як здоров’я, так і правопорядку, є недостатнє фінансування. Олександр Васильович наголосив: «Чому погано працюють медики, чому міліціонери не злочин розкривають, а шукають, де підзаробити? Головне питання тут – це гроші. Лікар має зарплату у 800 гривень, а якийсь депутат-пенсіонер пенсію у 18 тисяч. Місцеві бюджети пусті, а лише одна приватна нафтова свердловина дає своєму власнику 40 тисяч доларів прибутку в день. Зайшлі олігархи нещадно експлуатують полтавські землі, фактично нічого не залишаючи на місцях. Потрібно змінювати земельне та податкове законодавство. Будуть гроші – буде висока зарплата у лікаря та міліціонера. Відповідно вони краще працюватимуть».

З цією тезою погодились далеко не всі присутні. З місць почали говорити, що одні лише матеріальні стимули проблеми не вирішать. Мовляв, і зараз частина бюджетників працює якісно, незважаючи на низьку зарплату. Водночас, при нинішньому розгулі корупції в Україні й кількатисячна зарплата не зупинить міліціонера-хабарника.

Суддя Кобеляцького райсуду Володимир Зацеркляний з місця звернувся до співробітника міліції Юрія Стеценка: «Скількох міліціонерів за рік притягли до дисциплінарної та іншої відповідальності?» Той відповів, що жодного, хоча 3-4 скарги на дії правоохоронців були.

Після цього атмосфера в залі змінилася, дискусія враз «погарячішала». З місця підхопився батько зниклої три роки тому Ірини Рибалко. Микола Рибалко говорив голосно і пристрасно: «Та що ви обманюєте! Одні лише ми, батьки дівчат, написали кілька десятків скарг на дії міліції. І ніяких результатів. Ви й не будете займатись розслідуванням, бо там ваші співробітники замішані». Галина Пуха нагадала, що є вже кілька судових рішень про визнання бездіяльності кобеляцької міліції і прокуратури під час розслідування справи про зникнення трьох дівчат».

«Олії у вогонь підлив Святослав Ісип, житель села Вільховатки. Він розповів про неподобства, які, на його думку, відбуваються у Кобеляцькому районному суді. Чоловік заявив: «Суддя Тесленко та адвокат Далеко зробили із суду приватне підприємство, і разом заробляють гроші. Я сам бачив, як цей адвокат возить суддю на роботу. Про яку об’єктивність, про яке правосуддя може йти мова!»

Була банальна крадіжка. У дружини моєї вкрали будматеріали. Всі знають, хто вкрав, є свідки. Той чоловік вже був готовий визнати вину і вирішити це питання мирно, без суду. Але потім звернувся до адвоката. І почалося! Думаю, той чоловік вже й сам не радий, що так вчинив. Дружині б він віддав грошей менше, ніж адвокату».

Депутат міськради Людмила Ряхіна додала: «До мене теж звертались чимало громадян із скаргами на роботу судді Тесленко. До речі, днями її затверджуватимуть на довічного суддю. Чому в пресі немає повідомлень про це, як передбачено чинним законодавством?»

Виступив з цього приводу і депутат райради Дмитро Кулічковський: «Мав я справу із цим суддею. Судився за бика, що понівечив мою машину. Так вона навіть форми суддівської не дотримується, приходить на засідання в тапочках. Я на той світ в тапочках відправляю. Якщо вона буде довічним суддею, то ми будемо довічними рабами».

Під час цієї дискусії залу покинули Олег Решетило, Ніна Ясинська, Олександр Ісип та співробітники міськради. Вони мотивували це браком часу і необхідністю займатись вирішенням інших, більш нагальних справ. Між тим, критика роботи суду все посилювалась. Надати слово тому чи іншому виступаючому раз по раз пропонував суддя Володимир Зацеркляний. Із залу пролунало: «Так хто веде «круглий стіл»? Кучеренко чи Зацеркляний? Володимир Костянтинович,  виступіть сам!»

І суддя виступив. Під час його кількахвилинної промови в залі панувала абсолютна тиша. А у відкритих дверях з’явились постаті співробітників відділу освіти. Виступ судді дехто із присутніх слухав із круглими від подиву та жаху очима. Надто сенсаційною виявилася інформація, що прозвучала із вуст служителя Феміди.

Володимир Зацеркляний сказав: «Я українець. Я народився і виріс в Кобеляках, 17 років працюю суддею. Такого правового безміру, як зараз, в Кобеляцькому районі ще не було. При мені це восьмий начальник міліції, схожого на нього ще не було. Він замість організації роботи по розкриттю злочинів, організував «показуху» із ремонтом райвідділу. До речі, звідки беруться гроші на цей ремонт? Хто буде оплачувати послуги підприємців? Гриценко замість роботи «піариться» в газетах. … Між тим, в райвідділі фактично немає слідства, як такого. Лише імітація роботи. Роблять грубі провокації проти громадян. По деяких сільрадах вирощують коноплю і мак. А потім міліціонери підкидають їх жителям району і роблять фальшиві кримінальні справи. Є десятки справ – чоловік йшов, ніс коноплю, підійшли міліціонери, обшукали, склали протокол. Це фальшиві справи, створені для звітності. А справжні злочини розкрити – тями немає. Як це було по справі із зниклими дівчатами. Прокуратура наша бездіє. На судове засідання приходять або помічники прокурора, або стажери, які й справу до кінця не читали. Чим займається прокурор Панченко – невідомо.

Розкажу про гучну справу у Куст-Кущах. Там масово розбирали будинки селян. Розбирав такий собі Г. (називає прізвище). Справу цю фактично не розслідували. У Г. є покровителі, так звана «криша». Йому інкримінують «таємне заволодіння», хоча є стаття про умисне знищення майна. До того ж він вчинив злочин, ще не відбувши попереднього покарання. Доки тривало, так зване, слідство, від першого покарання Г. швиденько звільнили. А до мене підходив Гриценко і питав: «Ви що, його посадити хочете?»

Із кімнати речових доказів зникають самі докази. Так було із човновим двигуном «Віхрь». Безслідно зникає і риба, вилучена у браконьєрів. Про все це я листами повідомив Генерального прокурора, Голову СБУ та Міністра внутрішніх справ.

А ще розповім, як у мене рушницю вилучали. Так, визнаю, був перестрочений термін реєстрації зброї. До мене прийшов присутній тут Юрій Стеценко. Прийшов ввечері, я міг його в дім і не пустити. Адже можуть підкинути наркотики, зброю, порнографію. Але я пустив, бо було цікаво, як він діятиме, чим все це закінчиться, який сценарій розігрується. Стеценко зброю вилучив. Без понятих, без протоколу. А через кілька днів прийшов до мене на роботу і запропонував підписати протокол. Я прочитав документ і кажу: «Тут не вказане місце моєї роботи». А він: «А де ви працюєте?» І це він питає в суді, в моєму службовому кабінеті!

Я подав до Кобеляцького районного суду позовну заяву, в якій оскаржував неправомірні дії співробітників Кобеляцького райвідділу внутрішніх справ. Так суддя Тесленко заяву не прийняла. Я швиденько написав апеляцію до суду вищої інстанції. Голова Кобеляцького суду Рожкова знаходиться «на гачку» у начальника міліції. На неї є компромат. А суддя Тесленко стала заступником голови суду, бо носить за Рожковою сумки з ринку. У Кобеляцькому суді взагалі встановлюється східна деспотія, суд передається по спадку. У Рожкової донька вчиться на другому курсі юридичного вузу. І вона вже зараз говорить: «Мама піде на пенсію, головою стане Тесленко і я там працюватиму». Що це за середньовіччя!? Я говорю лише правду, можу перехреститися» (Хреститься).

Завершуючи свою гнівну промову, суддя назвав правоохоронну систему в Кобеляцькому районі «гнійним чиряком» і закликав прийняти резолюцію з вимогою відсторонити від посади начальника райвідділу Анатолія Гриценка.

Знову озвалася Людмила Ряхіна: «Я колишній співробітник міліції. Але потрапити на прийом до Гриценка і передати йому скарги громадян не можу. Додзвонитися до нього теж неможливо. Він придумав таке, до чого не додумався жоден його попередник. Гриценко свій телефон переключив на чергову частину. Йому дзвонять, а потрапляють до чергового райвідділу. А той: «Начальника немає». Хоча він є, він у райвідділі».

На цю претензію миттєво відреагувала присутня на зібранні Антоніна Стугілова, помічник Міністра внутрішніх справ з питань захисту прав людини: «Давайте ваші скарги мені і начальник міліції сам до вас прийде». Ряхіна відповіла, що не готова відразу передати документи.

Із сенсаційною заявою виступив і житель району Анатолій Ротаєв: «Згнив не один Кобеляцький район, згнила вся Україна. Бал правлять гроші. Я знаю, сам бачив неодноразово, в якому місці скидають із залізничних ешелонів металобрухт. Знаю, де ті хлопці ставлять мотоцикл. Знаю, де стоїть міліціонер, який їх охороняє.

В Біликах всі знають, в якому кафе здавна торгують наркотиками. Прийшов Гриценко – торгувати перестали. Зараз знову почали. Підхід до начальника знайшли?

А не так давно я безуспішно намагався передати у райвідділ міліції деякі документи. Не приймали. Довелось просити допомоги у голови райради Володимира Жукова. Він нібито домовився про все з начальником міліції. Приходжу я в райвідділ, а мені капітан говорить: «Нам ваш Жуков разом з Рокосовським до сраки. Зараз я звертаюся до молодого хлопця, міліціонера, присутнього тут. Тікай звідти, бо з тебе зроблять скотину. А по справі загиблих дівчат вже знайшли нового цапа-відбувайла. Замість засудженого Гордієнка ним стане тодішній дільничий Павленко».

З місця підхопився Кулічковський: «Тікай, хлопче, з міліції! Піди в церкву і покайся!»

Володимир Рева висловив дещо іншу точку зору: «Не потрібно робити з усіх міліціонерів монстрів і порушників закону. Є там нормальні, добросовісні працівники. Біда в тому, що в районі вперто не призначають свого, місцевого начальника міліції. А чужі не мають моральної відповідальності перед кобеляччанами. Їм тут не жити. Наші ж хлопці виконують накази, вони ж під присягою».

В результаті обговорення було прийняте рішення розглянути роботу Кобеляцького райвідділу внутрішніх справ і його начальника депутатською комісією райради. І, можливо, винести це питання на сесію.

Підсумовуючи все почуте, висловилася і Антоніна Стугілова. Вона наголосила, що протистояти свавіллю співробітників правоохоронних органів можна лише гуртом, за допомогою депутатів та громадських організацій. І додала: «Доповідну про це зібрання я обов’язково передам Міністру внутрішніх справ».

Вже після закінчення чотиригодинного зібрання автор статті запитав у судді Зацеркляного: «Володимире Костянтиновичу, ви розумієте, що в разі, якщо надана Вами інформація не підтвердиться, вас чекають численні позови про захист честі, гідності та ділової репутації?» Він відповів: «Я все розумію, я готовий судитися, готовий доводити свою правоту. І взагалі – я колишній прикордонник, займу кругову оборону і відіб’юся».

Чим закінчиться цей скандал – санкціями, чи судовими позовами за наклеп? Про це ми незабаром дізнаємось.

Ігор ФІЛОНЕНКО, «Ехо» з Кобеляк

Політика і влада