11.11.2010 | 18:58

Київські аналітики: «Перемога «Совісті України» буде покладена на вівтар Партії регіонів»

Другою, після перемоги «Свободи» в трьох західних областях, сенсацією місцевих виборів-2010 стали результати голосування в Полтаві

Як розмірковує аналітик Ірина Воскобойникова на сторінках УНІАН, нікому не відома партія «Совість України» перемогла на виборах в Полтавську міськраду з великим відривом, набравши за попередніми даними, 35,35% голосів виборців (для порівняння — Регіони і БЮТ в сумі! по Полтаві набрали тільки 25,38%). Ще більшим шоком виявилася перемога кандидатів в депутати від «Совісті України» в 24 мажоритарних округах Полтави з 25, що просто б'є всі рекорди в історії виборів в Україні, враховуючи, що партія побачила світ 2 місяці тому. 34 депутати з 50 представлятимуть партію в Полтавській міськраді, і без коментарів зрозуміло, що вона не потребує союзників.

Це ще не все. Якийсь Олександр Мамай, ще вчора місцевий бізнесмен середньої ланки, директор ТОВ «Інтер-агро», а сьогодні — лідер партії «Совість України» в Полтаві, одержав підтримку 65% виборців на пост полтавського мера. В той час, як тепер уже колишній мер Полтави Андрій Матковський одержав лише 14% голосів, хоча ще півроку тому, за даними соцопитувань, його підтримували 52% виборців.

За даними джерел в партійних штабах Полтави, передвиборна кампанія нового мера і партії «Совість України» ґрунтувалися на технологічній і фінансовій підтримці відомого в регіоні 36-річного Андрія Веревського, який є народним депутатом України, але відоміший як засновник і керуючий акціонер агропромислової компанії «Кернел». Отже, саме він в черговий раз зміцнив у результаті виборів свій вплив і контроль в рідному регіоні.

На минулих виборах кандидатом Веревського був Андрій Матковський, кандидат від БЮТ, який аналогічно Мамаю випередив своїх тодішніх конкурентів з великим відривом. Але в ролі мера Матковський відчув свободу і став грати в свої політичні ігри, внаслідок чого позбувся підтримки, не виправдавши очікувань свого патрона. І жорстоко поплатився за це. Менше ніж за 2 місяці Матковський був буквально знищений місцевими ЗМІ. По своїй масштабності і ефективності проведена атака нагадувала інформаційні кампанії Кремля проти Лукашенка і Лужкова. Ні підтримка БЮТ, ні приїзд пана Томенка до Полтави для підтримки свого партійного колеги і його безпосередня участь у прямих ефірах місцевих телеканалів та інших ЗМІ по агітації за Матковського не дали ніяких результатів. Ступінь деморалізованості колишнього мера, по якому проїхалася технологічна машина його колишнього покровителя, був таким, що, перебуваючи в статусі діючого глави міста, він навіть не запросив пресу на дільницю, де голосував.

Веревський же, схоже, відчуває настільки упевнено себе в ролі господаря полтавського регіону, що не відмовляє собі в задоволенні внести до кампанії, що проводиться під його контролем, частку абсурду і провокативності. За мажоритарними списками виборці абсолютно усвідомлено голосували не за відомих в місті політиків, діячів і бізнесменів, а за абсолютно незнайомих їм людей. Полтавчани в бюлетенях не дивилися на прізвищі, вони шукали представників «Совісті України».

Не дивлячись на несподіваний результат, на відміну від Харківської, Запорізької, Одеської областей, де результати виборів ставляться під сумніви і оскаржуються в судах, Полтавська область — одна з небагатьох, де ніхто з основних учасників перегонів не заявив про масові фальсифікації. Ймовірно, ступінь контролю Веревського над новим мером буде близький до абсолютного, і справа не тільки в «біографічній» уразливості Мамая і залежності його бізнесу від Веревського. Сама проведена виборча компанія стане для свіжоспеченого міського голови постійним нагадуванням про те, що падіння з полтавського Олімпу може бути таким же стрімким і болючим, як і сходження на нього.

Можна тільки здогадуватися, який «зуб» точить на Веревського Юлія Володимирівна, якій на декількох виборах минулих років він рапортував про перемогу її партії, у рядах якій тоді перебував.

У олігарха Веревського сьогодні нові складнощі. Йому, швидше за все, доведеться пояснювати керівникові виборчого штабу Партії регіонів панові Клюєву мотиви своєї самостійної політичної гри в Полтаві, де регіонали могли розраховувати на формування власної більшості. Хоча, спостерігаючи за ротаціями народного депутата Веревського в парламенті, можна припускати, що перемога «Совісті України» буде покладена на вівтар Партії регіонів.

Полтава відноситься до центральних областей країни, найбільш незрозумілих для українських партій з огляду на те, як управляти політичними перевагами їх жителів. Сьогодні в цих регіонах велике розчарування діяльністю «помаранчевих» партій. Разом з тим, навряд чи варто припускати, що «біло-блакитна» ідеологія, придбає тут коли-небудь такий же вплив, як на Сході. У центральних областях найсильніше виражена так звана «електоральна втома», що відкриває дорогу «третім силам» і місцевим проектам. Причому останні знаходяться в більш виграшному становищі, оскільки, на відміну від загальнонаціональних сил, апелюють суто до регіональних проблем. Власне так і збудував кампанію проект Веревського «Совість України». Примітно, що місцеві партії в інших центральних регіонах також добилися помітних успіхів, хоч і не таких вражаючих як в Полтаві.

Окрім Веревського, компанія якого контролює біля третини українського експорту рослинної олії, найбільш впливовими в місті і області вважаються власник Феррекспо Костянтин Жеваго, а також представники нафтогазового бізнесу, зокрема «приватівского» Кременчуцкого НПЗ і видобувних компаній.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»

Політика і влада