3.11.2010 | 12:37

Полтава, далі буде...?

Полтава, далі буде...? Полтава, далі буде...?

Мерські перегони закінчилися, регіон чекає наступний етап політичної зрілості — парламентський марафон

Окремі політичні сили природно анонсують свої ініціативи вже сьогодні. Однак багато чого залежатиме від їхньої волі і командної роботи. Чи зможе новообрана влада в Полтаві продовжити свій переможний хід далі, аж до омріяного багатьма політиками будинку Верховної Ради України на вулиці Грушевського, а її опоненти прагматично скористатися зручною політичною кон’юнктурою у місті? Все це лишається загадкою.

Чи переростуть конкуренти на виборах в опозицію при владі

Чи буде «совість» на Полтавщині залежати від злагоджених дій команди мера Мамая? Рівень очікувань неймовірний, витрати понесені колосальні. Що обере діюча влада? «Відбивання» витраченого чи прогресивні реформи? Так чи інакше, дива не буде, а отже ця обставина може бути на руку аутсайдерам перегонів — Асадчеву та Мартенсу. Той, хто зможе завдяки своїй команді у радах області та місті сформувати змістовну опозиційність, буде живитися помилками місцевої влади та політично зростати. Може так статися, що через два роки кандидати протиставлять себе «абсолютній силі» — виростуть у таких самих політичних лідерів, як вже очевидний переможець перегонів Мамай. Цей процес закономірний, практично кожна політична система являє собою приклад такого процесу. Так класично зростала «Батьківщина» Тимошенко, так успішно росте сьогодні «Фронт змін» і «Свобода». Хвиля розчарувань і прозріння виборців підносить ці сили вгору, незважаючи на їхні внутрішні проблеми та неорганізованість.

Александр МамайАлександр Мамай

Кому під силу утриматися в зручному кріслі противаги владі? Спробуємо розібратися, аналізуючи шлях та деталі компаній претендентів. Однак, спочатку про фактори. Перший чинник — безумовно, калібр лідерів цих сил, другий — наявність ідей та команди, третій — політична дієздатність. Коли говоримо про дієздатність, маємо на увазі волю перемагати, характер претендентів.

Асадчев вже заявив про «наукову перспективу» свого майбутнього у випадку перемоги Олександра Мамая. Екс-губернатор добре володіє проблематикою міста і області, однак єдиний його недолік — відсутність майданчика для «волання» проти діючого мера, адже ані фракції, ані яскравої політичної сили він не матиме. Польова та вулична робота екс-губернатора, екс-кандидата неможлива через його неготовність до останньої.

Інша справа, «темна конячка» Андрій Мартенс, який справлявся з мобілізаційною роботою: збирав великі мітинги, організовував інші масові заходи. Тепер, маючи підконтрольну фракцію у облраді та депутатів у міськраді, фінансово та ідеологічно незалежний лідер може стати дуже незручною фігурою для переможця перегонів. Адже Мартенс може стати тим, хто у наступні роки добавлятиме «ложку дьогтю у банку меду». Враховуючи розмах кампанії «Фронту Змін» та апетит, який виріс за час змагання, можна очікувати від нього несподівану та незручну противагу владі у місті.

Асадчев і Мартенс напередодні парламентських виборів

Владі природно не уникнути розчарувань виборців. Це відбулося з Обамою, Януковчем, Путіним. Це політичний закон. Куди потечуть тисячі голосів — залежить від політиків і політикуму. Величезний обсяг довіри може просто перейти до мудрих політиків з опозиційного табору.

Андрей МартенсАндрей Мартенс

На носі — парламентські вибори. Тут не буде доленосного протистояння між Мамаєм і Матковським. Полтавці обиратимуть не «завгоспа» міста, а політика. Того, хто зможе захистити їх політичні інтереси перед київською владою. Але перевірять на ділі цих претендентів якраз в період постмерської кампанії. Сьогодні це — Мартенс та Асадчев. Існує припущення, що третім може бути Матковський. Однак можливо, що його поява у згаданому статусі може виглядати як «нуль» на термометрі, отже характеризуватися відлигою та політичною депресією.

Співпраця з мером теж може мати неоднозначну перспективу — тут є два сценарії. Перший — це похід у команду, робота і, у випадку розчарування діяльністю «градоначальника», гучний вихід і майбутня законна опозиційність. Другий — плідна робота і колективний ріст, наступний подальший спільний похід за владою на всю Полтавщину, а згодом — у сусідні регіони.

Валерий АсадчевВалерий Асадчев

Обидва претенденти мають високу пізнаваність, обидва уособлюють енергійність та альтернативність. Однак, екс-губернатору необхідно мати на увазі, що результат його конкурента Мартенса — це фактично тільки півтора місяці роботи і перша «проба пера». За останнім — ресурси, обласна і міська партійна команда, а також майже відсутність антирейтингу. Результатам виборів не варто довіряти — кандидати другого ешелону стали політичними донорами обох лідерів. Справжні цифри ніколи не стануть відомі полтавчанам. У своєму звернені до полтавчан під час візиту Арсенія Яценюка до Полтави Андрій Мартенс заявив, що «скучив за рідним містом» і стає на шлях служіння інтересам його мешканців. Валерій Асадчев протягом кампанії теж переконував у «прополтавськості» своїх намірів. Цікаво, хто перший втече від полтавських проблем та полтавчан до своїх родин у столицю, до політичних покровителів Яценюка і Ющенка? Хто залишиться вартувати інтереси полтавчан? Невже Матковський скористається київськими сімейними обставинами обох претендентів і першим плигне на парламентську лижню 2011 року?

Полтава, далі буде...?

Андрей КРАПІНІН для «Полтавщини»

Політика і влада