1.11.2010 | 9:25

Свідомий вибір важливий не тільки на виборах

Молочна тема, мабуть, ніколи не стане другорядною. Недарма йоги називають його рідкою їжею і радять вживати окремо від інших продуктів. Але чи завжди ми купуємо якісне молоко? Про це краще розкаже людина із спеціальною освітою та ДП «Полтавастандартметрологія»

Є така реклама, що підходить для будь-якого товару: «У нас швидко, якісно і недорого. Оберіть будь-які два пункти». Із свого досвіду роботи товарознавець Юрій Савчук вважає: наші товаровиробники частіше, ніж хотілося б, роблять «швидко і недорого».

— Готова продукція перевіряється лише тоді, коли це вигідно виробнику. Спочатку — при атестації — випускають якісний товар, потім дуже часто — ні. Я був стажером на одному з молокозаводів України. Мене вразило все: від велетенських пацюків на складах до колективу, який швидше нагадував тераріум. Відношення працівників і керівництва заводу до роботи теж погано впливало на якість товару, — розказав Юрій Савчук.

Сьогодні в Україні багато виробників молочної продукції. І кожне підприємство в конкурентній боротьбі намагається отримати максимальний прибуток — часто в хід йдуть всі засоби, навіть незаконні.

Як зберігають і транспортують молоко

У молоко можуть добавляти різні синтетичні добавки, шкідливі для здоров’я людини. Склад багатьох з них невідомий. Консерванти і «фруктові» наповнювачі використовують найдешевші і часто заборонені в розвинутих країнах.

«Харчові суміші» — це набори добавок, які дозволяють надати смаку та аромату улюбленого бекону, шашлику, сметани чому завгодно — від сухариків та розчинних супів до соусів та виробів із сої. До речі, такі хімікати успішно зберігається роками.

Зберігають і транспортують молоко у полімерній тарі, а цього робити не можна — хімічні речовини з упаковки переходять в молоко. Безумовно, це стосується не лише української продукції. Закордонне продовольчі товари на наш ринок потрапляють теж не кращої якості.

Дефіцит сировини

В Україні є дефіцит молока. Він виникає через те, що селянам невигідно тримати ВРХ: закупівельні ціни на молоко низькі і не покривають витрат. Якщо рік неврожайний, то корів просто відправляють на м’ясо.

Сільськогосподарське виробництво державою не стимулюється. Більша частина молока виробляється не на великих підприємствах, а на приватних подвір’ях, тому що саме там можна забезпечити рентабельне виробництво.

Споживачі, коли купують неякісний товар. часто навіть не намагаються відстояти свої права. Тому допоки ми не змінимо своє відношення до себе, інших людей і своїх обов’язків мало що зміниться.

Контроль за якістю відсутній?

Контроль за тим, аби інформація на етикетці відповідала реальному вмісту продукту, покладений на Держспоживстандарт України. Але часто він малоефективний через мізерну кількість планових перевірок (як правило раз на рік), про які суб’єкт господарювання необхідно попереджати за 10 днів заздалегідь.

Разом з тим, законотворці постійно скорочують перелік харчової продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації. Та й не дивно, адже неякісні продукти харчування приносять шалені надприбутки. Наприклад, кілограм пальмового чи кокосового жиру коштує у 5-10 разів дешевше кілограма масла чи сиру. Особливо важко контролювати продукцію, що продається без упаковки (на вагу), адже спритний махінатор може просто підмінити якісний продукт на фальсифікат.

Порошок — їжа на все життя?

До речі, в Україні налічується кілька сотень родин народилися малюки, які не можуть розщеплювати та засвоювати звичну органіку в натуральному вигляді, включаючи материнське молоко. Цих дітей годують спеціальними препаратами, які, схоже, можуть бути для них єдиною їжею протягом всього життя. Причини такого збою в організмі поки що до кінця не вивчені. Але те, що вживають батьки, відбивається на здоров’ї дітей, це — факт.

Молоко

До речі, кожному 50-му українцю офіційно поставлено онкологічний діагноз. Таку ситуацію все частіше пояснюють поганою якістю продуктів харчування.

Чи зуміємо ми своїм свідомим вибором сказати рішуче «ні» продуктам, розрахованим на поступове винищення нашого народу?

За матеріалами товарознавця Юрія САВЧУКА та ДП «Полтавастандартметрологія»

Економіка і бізнес