6.01.2010 | 10:21

Ще не знаючи Пушкіна, російський поет Євген Євтушенко почув і полюбив поезію Шевченка

Євген Євтушенко Євген Євтушенко

Майже три години вчора, 5 січня, в Палаці дозвілля «Листопад» міста Полтави тривала зустріч із відомим російським поетом-шістдесятником Євгеном Євтушенком.

Коли «під завісу» Євген Олександрович запитав присутніх, які поезії вони б хотіли почути, то посипалося безліч замовлень, з яких відчувалося, що в залі зібралися справжні знавці й цінителі його творчості.

Ця різдвяна зустріч знаменитого поета з полтавцями не перша. І є сподівання, що не остання. Як і дві попередні, вона проходила під патронатом міського голови Андрія Матковського, який, виступаючи того вечора перед присутніми в залі, подякував долі за те, що три роки тому вона звела його в одному літакові з поетом світового масштабу Євгеном Євтушенком. Відтоді він є бажаним гостем нашого міста. Виконуючи мимохідь мовлене Євгеном Олександровичем бажання скуштувати справжнього українського сала, мер міста, вітаючи шанованого гостя, подарував йому корзину з різдвяною смакотою і букет троянд.   

Розпочав свій виступ Євген Євтушенко словами вдячності полтавським меценатам за допомогу у виданні його збірки поезій про футбол під назвою «Футболіада». За його словами, у Росії побоялися це зробити, бо в ній містяться досить гострі поезії. Одну із них, «Футбол по-полтавськи», поет прочитав на зустрічі.

Далі поет заговорив про те, що йому боліло: «Я не ворог розвагам, але хочу розпочати із серйозного. Минулий рік у Росії відзначився загибеллю багатьох журналістів. Загалом за останній час трагічно пішли із життя 79 осіб. Це Юрій Щекочихін, Артем Боровик, Ганна Політковська, Дмитро Холодов, проповідник Олександр Мень». Журналістам, людям, які знаходяться завжди в гущі подій на передовій, Євген Євтушенко присвятив поезію «Свинцевий гонорар», яку презентував на зустрічі полтавській публіці.

Говорячи  про українські корені своїх предків, поет зізнався, що походить із роду бунтарів. Адже його прадід Йосип Байковський із Житомирщини за непокору поміщикові був засланий до Сибіру. Тому в дитинстві від бабусі-українки в далекому Сибіру він першими почув і полюбив поезії Шевченка, навіть не знаючи ще про Пушкіна. Ставши дорослим, постійно звертався до творчості Тараса Григоровича. На зустрічі Євген Євтушенко прочитав поезію, присвячену Кобзареві, «Геній, побритий у солдати». А ще -- власний переклад «Заповіту», чим викликав шквал овацій.

Окрім того, присутні на зустрічі почули, що Євген Олександрович не лише приймає спонсорську допомогу від інших, а й сам є меценатом. Поет розповів, що протягом свого життя відвідав 96 країн світу, познайомився з безліччю цікавих людей і захопився колекціонуванням картин. Нині в його власному музеї в Передєлкіно їх назбиралося  понад 100. Як сказав Євтушенко, нещодавно він прийняв рішення передати ці полотна державі, громадянином якої він є, тобто Росії.

Будучи цінителем прекрасного, Євген Олександрович у нинішній приїзд відвідав Полтавську галерею мистецтв і відзначив різдвяну виставку дитячих робіт. Серед усіх виділив малюнки юної художниці Марини Бакаєнко, якій на зустрічі в «Листопаді» подарував збірку своїх поезій з автографом.

Рідко хто з поетів уміє так артистично читати свої поезії, як це робить упродовж багатьох десятиліть Євген Євтушенко. Він надихає й запалює слухачів своєю надзвичайно сильною енергетикою, закохує їх у себе. А ще вражає широкими знаннями й інтелектом -- майже всі поезії декламує напам'ять. Так було й цього разу на зустрічі в «Листопаді». А ще присутні почули роздуми поета на злободенні теми. Знавці творчості Євтушенка згодяться, що і його поезія, і публіцистика завжди відзначалися гостротою й критичністю. За довгий вік, як сказав сам поет, йому довелося пережити разом із народом «многотрудные времена». Та, незважаючи на це, можна з упевненістю стверджувати, що живе він гідно й у всі часи має мужність відстоювати свою чітку громадянську позицію.

Надія СТЕПНА, «Полтавщина»

Культура і освіта