Як «гуляють» полтавські дембелі
«… Неприродно, коли військо викликає у суспільства два відчуття: жах і…глузування…». Ці слова відомого письменника Ярослава Гашека, автора безсмертного твору «Пригоди бравого солдата Швейка» безпосередньо можна віднести до випадку, який ліг в основу написання цього матеріалу
І якщо острах наші Збройні Сили ні у кого у світі не викликають (як виходячи з зовнішньополітичного курсу, оборонної концепції держави, так і з реального стану нашого війська та його оснащення), то предметом іронії вони іноді таки стають. А конкретним прикладом для цього послужив факт появи у центрі міста «дембелів» не у зовсім адекватному стані. Їх дуже просто було відрізнити від інших категорій військовослужбовців по «екслюзивому» обмундируванню, яке більше нагадувало суміш кольорів, металу і відсутність естетичного смаку та по нетверезому стану, в якому перебували ці «вояки». Що характерно, громадян у різній ступіні сп'яніння ми бачимо щодня і не в одному екземплярі. А тут — прецедент, який додав «ліжку дьогтю» до іміджу нашого війська.
Коментуючи цей випадок, заступник начальника Полтавського гарнізону з виховної роботи підполковник Юрій Кривоніс зазначив: «… Подібні явища є ганебними і недопустимими, що паплюжать не тільки тих військовослужбовців, хто дозволяє собі таку поведінку, зокрема, появу у громадських місцях у нетверезому стані, а й усі Збройні Сили України. Тому командування частин нашого гарнізону усіма силами намагається унеможливити такі факти, про які йдеться мова. Так, усі без винятку військовослужбовці, хто отримав відповідні документи про звільнення, супроводжуються представниками частини до місць відправки додому — на залізничні або автовокзали. І припустити, що нетверезі вояки були саме з нашого гарнізону дуже важко. На сьогодні з 68-ми військовиків нашого закладу вже відправлені додому більше половини, і жодних нарікань щодо подібних випадків з боку або служби військового правопорядку, або органів міліції до нас не поступало. Інша мова, що це могли бути або місцеві хлопці, або так звані «транзитні дембелі», які у сприйнятний для себе спосіб вирішили відзначити своє звільнення з армійських лав. Що ж, нехай це залишиться на їхній совісті, адже загалом кожен з нас особисто повинен відповідати за свою поведінку і вчинки. Але усе ж дуже неприємно, що на фоні тисяч учорашніх солдат, для яких порядність, сумлінність і дисципліна є складовою їх громадянської свідомості, з'являються такі от персонажі для негативних суджень про нашу армію…».
для «Полтавщини»