Талісман року приїжджав до Полтави з Ялтинського зоопарку
Багатьох полтавців цікавить, звідки в нашому місті взялося тигреня, яке стало одним з головних персонажів новорічних сюжетів кількох телеканалів
Виявляється, символ 2010 року гостив у Полтаві завдяки дружбі колективів «Полтававодоканалу» і Ялтинського зоопарку «Казка».
У відділі зв’язків з громадськістю КП «Полтававодоканал» розповіли, що на підприємстві уже десять років існує унікальна традиція – його керівник вітає працівників з Новим роком, виходячи на сцену з твариною-символом цього року. Відбувається це під час «Новорічного вогника» – свята, на яке збирається весь колектив водоканалу – від прибиральниць і водіїв до керівництва. За ці роки генеральний директор підприємства Валерій Ченчевий з’являвся на сцені з удавом, козеням, собакою, в’їжджав на коні…
Із символом 2010 року, звісно, було найскладніше. Адже у Полтаві тигри не водяться, не тримають їх тут і в якості домашніх тварин. Виручив колектив Ялтинського зоопарку, з яким водоканальці давно дружать. Нещодавно за програмою обміну тваринами зоопарк отримав від чеських колег маленьке усурійське тигреня Сильву. Зараз їй два місяці, тож вона ще не стала небезпечним хижаком і цілком вдало виконала роль талісману.
Тигреня Сильва – справжній звір, проте кусатися ще не навчилася
Сильва гостювала в Полтаві лише один день. Її потягом привіз співробітник зоопарку Костянтин, який практично замінив тваринці маму. За час свого «візиту» тигреня встигло стати «телезіркою» і, звісно ж, «привітати» колектив «Полтававодоканалу» разом із його генеральним директором. А ще їй згодували близько двох кілограмів телятини: хоча тигреня ще маленьке, але вживає їжу дорослого тигра.
Водоканальці, які встигли поспілкуватися з тигриним дитинчам, відмічають серйозний характер звіра. Якщо Сильві щось не подобається, вона ричить. Її доглядальник Костянтин пояснив, що зазвичай тигренята бувають приязними до людей, коли їх відразу після народження забирають від тигриці. Сильву ж до місячного віку годувала власна мама, тож маленька хижачка вже розуміє, що вона – справжній звір. Тому й не терпить фамільярності. Утім, кусатися вона поки що не навчилася, тож доставила чимало приємних хвилин полтавцям.
, «Полтавщина»